Blues Rock ¹¹¹

У березні 1962 року в тісному підвалі навпроти станції Ealing Broadway на заході Лондона почалися вечори електричного блюзу. За кілька тижнів там познайомилися Mick Jagger, Keith Richards, Brian Jones і Charlie Watts. Здебільшого ці молоді люди ніколи не були в Америці. Музику чорних робітників із чиказького South Side вони знали лише з рідкісних платівок.

Блюз-рок почався з любові до чужої музики, яку ці хлопці відчули як свою. Вони не змогли грати її тихо й чемно. Від цього підвалу йде лінія до Led Zeppelin, Black Sabbath, AC/DC і The White Stripes, і більшість гучної гітарної музики досі тримається на тих самих трьох акордах.

Біль, який хочеться зробити гучнішим

Старий блюз співав про біду: покинуте кохання, дорогу без кінця, бідність, бажання і самотність. Блюз-рок лишив ці теми, але змінив інтонацію. Голос того, хто терпить, став голосом того, хто огризається. У Gimme Shelter від The Rolling Stones, записаній 1969 року, відчувається страх перед бурею, війною і насильством. Музика не втішає, вона кличе вистояти разом.

Головне в цьому стилі — гітарне соло, яке звучить як зізнання без слів. Eric Clapton написав Layla про нерозділене кохання до Pattie Boyd, тодішньої дружини свого друга George Harrison. Те, чого не можна було сказати вголос, він виграв на струнах. Блюз-рок ставлять, коли всередині щось горить, а слів не вистачає. Він не плаче, а кричить. У ньому впізнає себе кожен, кому тісно в житті, яке йому дісталося.

Платівки з-за океану в сірому повоєнному Лондоні

Британія 1950-х ще жила відбудовою, а в лондонських клубах панував trad jazz, тобто акуратне відтворення старого новоорлеанського джазу. Блюз приходив сюди на платівках американських лейблів на зразок Chess Records. Це чиказька студія, яка записувала Muddy Waters, Howlin' Wolf і Willie Dixon. 1958 року бендлідер Chris Barber запросив Muddy Waters у турне Британією. Публіку, яка чекала на акустичного фолк-співака, приголомшила його гучна електрогітара.

Гітарист Alexis Korner і гармоніст Cyril Davies зрозуміли, що треба грати саме так. 1961 року вони зібрали Blues Incorporated, перший електричний R&B-гурт у Британії. Джазові клуби косо дивилися на підсилювачі, тож вони відкрили власні вечори в Ealing. Там збиралися майбутні зірки, а гурт, що виріс із цих джемів, назвався на честь пісні Muddy Waters Rollin' Stone. Другою школою став гурт John Mayall's Bluesbreakers: через нього пройшли Eric Clapton, Peter Green і Mick Taylor. За океаном так само захопилися колекціонери старих блюзових платівок із Canned Heat.

Проти глянцю: чому Clapton пішов із хітового гурту

Поп початку 1960-х був охайним і писався професійними авторами. Молодим британцям блюз здавався чимось справжнім, у чому не було фальші. 1965 року Clapton пішов із The Yardbirds саме тоді, коли гурт записав поп-сингл For Your Love, і перейшов до Mayall грати чистий блюз. Він виміняв славу на щирість, а прославився саме завдяки цьому вибору. Ці музиканти ще й повернули блюз Америці. Білі американські підлітки дізнавалися про Muddy Waters від The Rolling Stones, а ті 1964 року приїхали записуватися на Chess у Чикаго. Але була й тінь. Led Zeppelin позичили для Whole Lotta Love рядки з пісні Willie Dixon, і його ім’я з’явилося в авторах лише після позову.

Підсилювач на межі: як звучить нетерплячість

Звучання виросло з бажання бути почутим. Лампові підсилювачі викручували до межі, і звук починав хрипіти й тягнутися. Так з’явився перевантажений тон, яким Clapton грав на платівці Blues Breakers with Eric Clapton 1966 року. Струни підтягують так, що гітара стогне, мов людський голос. Соло розростаються на хвилини, бо в живому джемі ніхто не хоче зупинятися. Ритм-секція важчає: у тріо Cream бас Jack Bruce і барабани Ginger Baker не акомпанують гітарі, а сперечаються з нею. В основі лишається чиказький кістяк: дванадцятитактова схема, пентатонічні рифи, губна гармоніка, слайд і голос на межі крику.

Від Cream до Black Sabbath: діти, що виросли гучнішими

Довгі джеми Cream і американець Jimi Hendrix, який прославився в Лондоні, відкрили двері психоделічному року. Led Zeppelin зробили з блюзу хард-рок, а бірмінгемці Black Sabbath, що починали як блюзовий гурт, сповільнили його й затемнили, і так народився хеві-метал. Duane Allman, який грав на Layla, разом з The Allman Brothers Band проклав шлях саузерн-року. Блюзову основу зберегли AC/DC, Thin Lizzy і Gary Moore. У 2000-х дуети The White Stripes з Детройта і The Black Keys з Огайо довели, що для цієї музики досить гітари, барабанів і злості.

З чого почати слухати

Почніть із Paranoid від Black Sabbath. На цій платівці 1970 року добре чути, як блюзовий джем стає чимось важким і темним. Потім увімкніть AM від Arctic Monkeys 2013 року: повільні рифи Do I Wanna Know? і розв’язна хода цієї платівки показують, що блюз-рок досі вміє звучати сучасно.

Далі варто повернутися до джерел. Let It Bleed від The Rolling Stones відкривається піснею Gimme Shelter і містить Love in Vain, кавер на старого дельта-блюзмена Robert Johnson. А Layla and Other Assorted Love Songs від Derek & the Dominos — це дві гітари, Clapton і Allman, і кохання, про яке не можна було сказати словами.