Вінілові платівки The Animals

The Animals зібралися в Ньюкаслі 1963 року і протрималися в первісному вигляді дуже недовго — приблизно стільки, скільки знадобилося, щоб записати все справді важливе. Ерік Бердон із голосом, який ніби на десять років старший за власника, Алан Прайс за органом, Гілтон Валентайн на гітарі, Час Чендлер на басу і Джон Стіл за барабанами. Прайс пішов уже в травні 1965-го, Стіл — на початку 1966-го, і далі гурт існував радше як назва. Обидві наші платівки охоплюють саме той короткий проміжок, коли склад був той самий.

Як змінювався звук

Починали вони з британського ритм-енд-блюзу в найпрямішому сенсі: чужий репертуар, темпи з танцювального майданчика, орган замість духової секції. У трек-листі дебюту це видно неозброєним оком — Джон Лі Хукер, Чак Беррі, Бо Діддлі, Рей Чарльз. Слухачі MusicBrainz мітять гурт водночас як blues rock і psychedelic rock, і обидві мітки правильні, просто стосуються різних років.

Перелом стався швидко. Орган Прайса дав тому, що формально було блюзовим кавером, зовсім іншу похмурість, і саме на цьому гурт вискочив за межі клубної сцени. Коли Прайс пішов, а на його місце прийшли Дейв Роуберрі й пізніше Мік Галлагер, звук став жорсткішим і ближчим до психоделії, а Бердон під кінець шістдесятих узагалі повів історію в інший бік. У каталозі JPV цей пізній період не представлений.

Що шукати на вінілі

Дебютний альбом ми маємо в британському перевиданні 2024 року, випущеному Parlophone до National Album Day 19 жовтня 2024-го — тема того року була заявлена як великі британські гурти. Вініл прозорий жовтий, тираж лімітований, на плівці був хайп-стікер із згадкою 60-річчя. Платівка моно, і це не економія, а оригінальний формат запису: продюсував Міккі Мост, стерео-версії тієї сесії просто не існує в первинному вигляді. Лак різав Баррі Грінт, і в раннауті обох сторін стоїть його підпис — Bazza. Тринадцять треків, House Of The Rising Sun закриває першу сторону. У приміток Discogs до тиражу окремо застережено: трек A7 — бонус, якого не було на оригінальному британському моно-виданні 1964 року, тож тринадцять позицій це не точна репліка первинного релізу, а розширена версія. Сам друк конверта і вкладки, попри британський лейбл випуску, зроблений у Німеччині — про це прямо повідомляє напис на зворотній стороні.

The Complete Animals — зовсім інший об’єкт: три платівки по 180 грам у розкладному конверті, випущені Music On Vinyl у 2014 році і надруковані в Гарлемі. Тут зібрані всі сесії, які гурт записав із Мостом у 1964 і 1965 роках, — сорок один трек, вкладний текст написав Браян Гогг, оформленням займався Філ Смі. Дві речі, які варто знати заздалегідь. По-перше, джерело — цифрові ремастери 1990 року, а не свіжий аналоговий трансфер, і на слух це помітно на верхах. По-друге, трек F7 узагалі не надрукований на етикетці шостої сторони: він там є, просто його не вказали.

З чого почати

Дебют беруть ті, кому потрібен альбом як цілісна річ і хто цінує колір і лімітований наклад. Тридобірку — ті, хто хоче весь матеріал одразу і готовий миритися з цифровим джерелом заради повноти. Якщо ж вас цікавить контекст, у якому це працювало, є сенс подивитися напрямок Golden Age of Rock і поруч Blues: половина репертуару Ньюкасла приїхала саме звідти.