AC/DC Back in Black

Це не прес 1980 року. «Back in Black» тут виданий у 2003-му: Джордж Маріно зняв ремастер з оригінальних майстер-стрічок у нью-йоркській Sterling Sound, і саме з цього ремастера нарізана платівка. Звук вийшов гучнішим і зібранішим за оригінал — хтось цінує це, хтось шукає саме перший австралійський тираж. Різницю варто знати до каси.

Європрес 2003 року з буклетом SMAY Vision

Європейський прес, 180 грамів, один диск, каталожний номер 5107651 і подвійна ліцензія: Albert Productions як власник запису та Columbia як дистриб’ютор через Sony Music. У комплекті буклет перевидання, оформлений студією SMAY Vision — саме він відрізняє цю серію від пізніших простих перевипусків.

Що дає ремастер 2003 року

Маріно працював зі стрічками, але через цифровий етап, тож повністю аналогового ланцюга тут немає. Практичний наслідок чути одразу: дзвін на початку «Hells Bells» тримає атаку без розмиття, а хай-хет Філа Радда в «Shoot to Thrill» не тоне під гітарами, як на дешевих перевиданнях 1990-х.

Сорок одна хвилина на десять треків

Сторона A — 21:38, сторона B — 19:53, разом 41 хвилина 31 секунда на десять треків. Це вже щільна нарізка: понад двадцять хвилин на сторону означає вужчу канавку, тому зношена голка на цій платівці чутна швидше, ніж на двоплатівкових виданнях.

Кому вистачить цього перевидання

Тим, кому потрібен робочий, гучний «Back in Black» на щодень. Чотирнадцять проданих примірників, і кожна нова партія розходиться раніше, ніж ми встигаємо її поповнити.

Решта релізів гурту — на сторінці AC/DC, сусіди по полиці — у напрямку Hard Rock.