Вінілові платівки Gary Moore

Гері Мур народився в Белфасті 1952 року, помер 2011-го, і за ці неповні шістдесят років устиг зіграти в ірландському блюз-роковому гурті, у прог-рокових проєктах, у важкій сцені вісімдесятих і врешті повернутися до блюзу — того, з чого починав. Через це його платівки з різних десятиліть погано стоять поруч: один і той самий гітарист, але зовсім різна музика. Перед покупкою варто дивитися на рік альбому уважніше, ніж зазвичай.

Як змінювався звук

Run For Cover 1985 року — Мур епохи великого продакшну: синтезатори, оброблені барабани, дев’ять треків, зроблених за логікою радіоформату вісімдесятих. Гітара тут головна, але оточення в неї цілком естрадне.

Still Got The Blues 1990-го — переломна платівка. Саме вона зробила Мура блюзовим музикантом в очах широкої публіки. Альбом присвячений Пітеру Гріну, і це не порожній жест: Мур узяв у Гріна не тільки репертуарну логіку, а й манеру тримати ноту. На запису грає Дон Ейрі, наданий за домовленістю з MCA Records.

Нульові дали Back To The Blues 2001 року і Close As You Get 2007-го — обидва вже без спроб догодити радіо, з довшими соло й живішими аранжуваннями. Close As You Get писали й зводили в британській студії Sarm Hookend.

Окремо стоїть A Different Beat 1999 року, і про нього треба сказати чесно: це не блюзова платівка. Мур на ній працює з електронними ритмами й танцювальними структурами, і слухачі, які прийшли за Still Got The Blues, зазвичай залишаються здивованими. У нашому каталозі альбом лежить у блюзі тому, що там лежить сам Мур, а не тому, що це блюз. Альбом присвячено Пітеру Гріну із Fleetwood Mac, а в нотатках Discogs цей тираж прямо порівнюють з майже ідентичним виданням — різниця лише в різальній компанії раннауту.

Що шукати на вінілі

Back To The Blues — рідкісний випадок, коли платівка виходить уперше через двадцять два роки після альбому. На наліпці видання BMG 2023 року так і написано: перший в історії вініловий реліз. До того матеріал існував лише в цифрі та на компакт-диску.

Close As You Get зроблено серією earMUSIC Classics і на наліпці має позначку про мастеринг спеціально під вініл: подвійний альбом, 180 грамів, розкладний конверт, завод Optimal Media в Німеччині. A Different Beat теж пресували на Optimal, там же різали лак.

Найкорисніша дрібниця для власника A Different Beat: на четвертій стороні захована скорочена версія «Surrender», яку не вказано ні в треклісті, ні на конверті. Якщо після останнього треку не знімати голку — вона зіграє.

Still Got The Blues у перевиданні Virgin має на конверті позначку Finyl Tweek Cut і зібрав понад три з половиною тисячі колекцій на Discogs — це найпоширеніша платівка Мура з наших.

З чого почати

Вхід очевидний: Still Got The Blues. Це та платівка, за якою до Мура приходять, і вона ж найдоступніша. Далі, якщо блюз зайшов, беріть Back To The Blues — свіжий подвійний прес першого вінілового видання. Тим, кому потрібен Мур вісімдесятих із великим звуком, а не з гітарою наодинці, підійде Run For Cover.

Розширювати добірку зручно через блюз, а важчу частину його кар’єри добре доповнює хард-рок.