Eric Clapton Slowhand

На звороті конверта цього тиражу є друкарська помилка: навпроти «May You Never» стоїть хронометраж 8:42. Насправді ця пісня триває 2:57, а 8:42 — це «The Core», найдовша річ альбому. Помилку не виправляли, вона так і приїхала в перевидання 2012 року. Ще одна дрібниця: під трек-листом на звороті немає імені «Eric Clapton», хоча на іншому тиражі того ж року воно є.

Pallas, SST і лак від Даніеля Кріґера

Лак нарізав Даніель Кріґер у SST Brüggemann, а тиснули платівку на Pallas — німецькому заводі, який працює з малими накладами і рідко потрапляє в масові перевидання. У раннауті обох боків стоять ініціали Kr і абревіатура SST. Видання на 180 грамів, обкладинка розкладна.

17:39 і 21:05: чому боки такі різні

Перший бік — п’ять пісень на 17:39, включно з «Cocaine» і «Wonderful Tonight». Другий — лише чотири, але на 21:05, бо його відкриває восьмихвилинна «The Core». Тобто половина другого боку віддана під один інструментальний розгін.

Кому підійде

Тим, хто збирає класику сімдесятих у європейських пресах з нормальною поліграфією. На Discogs цей тираж є в 2333 колекціях при 98 у списках бажаного, середня оцінка 4.49 за 165 голосами — реліз доступний і не полює за колекціонерами.

Інші платівки — на сторінці Eric Clapton, суміжне — у напрямку Blues.