Вінілові платівки Deep Purple

Deep Purple зібралися в Лондоні 1968 року й за перші вісім років змінили стільки складів, що фанати досі нумерують їх римськими цифрами. Це не занудство колекціонерів: від складу тут напряму залежить, що ви почуєте, і купувати платівку, не подивившись на рік, — вірний спосіб отримати зовсім не той гурт.

Чотири склади за вісім років

Перший, з березня 1968-го до липня 1969-го: Род Еванс на вокалі, Нік Сімпер на басі, плюс Річі Блекмор, Джон Лорд і Ян Пейс. Це ще не той Deep Purple — більше психоделії й обробок чужих пісень, ніж хард-року.

Другий склад — той самий. У липні 1969-го приходять Ян Гіллан і Роджер Гловер, і за три роки виходить усе, за що гурт знають: In Rock (1970), Fireball (1971), Machine Head (1972) і концертник Made In Japan (1972). Тут остаточно складається головна конструкція — орган Лорда й гітара Блекмора не супроводжують одне одного, а сперечаються на рівних.

Третій починається влітку 1973-го, коли Гіллан і Гловер пішли. Приходять Девід Ковердейл і Гленн Г’юз, і звук помітно повертає у бік соулу й фанку: Burn і Stormbringer, обидва 1974-го, — це вже інша група під тією самою назвою. Блекмор пішов у червні 1975-го, його місце зайняв Томмі Болін — четвертий склад протримався до березня 1976-го, коли гурт розпався.

1984 року зібрався класичний другий склад і записав Perfect Strangers. Джон Лорд грав у гурті до лютого 2002-го, Роджер Гловер і Ян Пейс — з 1984-го дотепер.

Наш наклад «In Rock» 2018 року — це half speed mastering: платівку різав Баррі Ґрінт на Alchemy Mastering з оригінальних аналогових плівок, а ремастерингом займалися Енді Пірс і Метт Вортем. Сам альбом записаний одразу в трьох студіях — Abbey Road, I.B.C. Studios і De Lane Lea Studios, — що для одного тиражу 1970 року нетипово багато локацій. Наклейка на шрінку прямо повідомляє про half-speed нарізання — рідкісний випадок, коли деталь виробництва винесена на упаковку, а не схована в раннауті.

Що шукати на вінілі

Найперше — рік. In Rock, Fireball і Machine Head це другий склад, Burn і Stormbringer — третій, Perfect Strangers — возз’єднання. Різниця між ними більша, ніж між багатьма окремими гуртами.

Made In Japan виходить на двох платівках, і це не примха: концертник із довгими імпровізаціями просто не влазить на дві сторони без втрати гучності.

Окрема історія — Machine Head у версії 2024 Remix. Назва каже прямо: це інший мікс, не той, що звучав з 1972 року. Брати його першим не варто — спершу оригінальне зведення, потім, якщо зачепить, порівняння.

З видань варто дивитися на кольорові тиражі In Rock і Fireball та на розкладні обкладинки: у Deep Purple вони часто йдуть із розворотом, і це помітна частина того, за що платять.

З чого почати

Якщо потрібен один альбом і без роздумів — Machine Head. Це найкоротший шлях до розуміння, чому гурт узагалі має значення.

Якщо цікавить, як це працювало наживо, — Made In Japan. Багато хто вважає, що справжній Deep Purple живе саме тут, а не в студії.

Тим, хто збирає жанр, а не гурт: поруч стоїть увесь Hard Rock, а за ним Heavy Metal — багато з того, що там лежить, виросло прямо з початку сімдесятих.