Вінілові платівки Whitesnake

Британський гурт Девіда Ковердейла, який із 1978 року і до останнього туру 2022-го грав важкий рок на блюзовій основі. Одразу неприємна правда: жодна з двох наших платівок не є оригінальним альбомом. Обидві — це переспівані наново мікси старого матеріалу, зроблені у 2021 і 2022 роках. Хто чекає на звук оригінальних вісімдесятих, отримає не його, і краще дізнатися про це до каси, а не після першої сторони.

Як змінювався звук

Ранній Whitesnake кінця сімдесятих — це фактично блюзовий бенд із важкими гітарами, спадкоємець Deep Purple по лінії вокаліста. У тегах MusicBrainz це відображено чесно: hard rock стоїть із вагою 15, але одразу за ним ідуть blues rock і classic rock. Друга природа гурту нікуди не дівалася навіть у найгучніші роки.

Середина вісімдесятих — розворот у бік американського радіо. «Still Of The Night», «Here I Go Again», «Is This Love» написані вже під стадіони: щільні гітари, багатоголосні приспіви, продюсерський глянець. Саме цей період і зібрано на «Greatest Hits» у нашому каталозі, причому в редакції 2022 року.

Пізній Ковердейл повернувся до початку. «The Blues Album» 2021-го — це не нові пісні, а вибірка старих речей, перезведена так, щоб витягти з них блюзову складову: «Slow An’ Easy», «Crying In The Rain», «Give Me All Your Love» звучать тут повільніше і сухіше, ніж їх пам’ятають.

Що шукати на вінілі

Обидві платівки пройшли через одні й ті самі руки. Мікси робили на студії Hook City у Ріно, штат Невада, а лак для вінілу різали на Masterdisk у Нью-Йорку — і на всіх восьми сторонах у раннауті вибито MASTERDISK SH, підпис інженера Скотта Галла. Це рідкісний випадок, коли два різних релізи можна впізнати за однією позначкою в канавці.

Далі шляхи розходяться. «The Blues Album» друкували на Optimal Media в Німеччині: 180 грамів, синій вініл, розкладна обкладинка з тисненням, номер замовлення BK 23417 у раннауті. У нашій картці 180 грамів не вказані, хоча в описі видання вони є — це наша недоробка, а не властивість тиражу.

«Greatest Hits — Revisited — Remixed — Remastered — MMXXII» зроблений під США і Канаду: червоний вініл, тиснена обкладинка, вкладка з текстами і кредитами. Тут є цікава дрібниця: на обкладинці надрукований один штрихкод, а на плівці стояла наліпка з іншим. У кредитах поруч із Masterdisk згадана чеська GZ Media, хоча на самій обкладинці написано Made in U.S.A. Такі розбіжності на перевиданнях Rhino трапляються регулярно і на звук не впливають, але при звірці з базою збивають.

За зібраністю релізи майже рівні: «Greatest Hits» лежить у 1712 колекціях Discogs, «The Blues Album» — у 1648, оцінки 4,56 і 4,6 при 84 і 145 голосах відповідно.

З чого почати

Тим, хто знає гурт за трьома-чотирма піснями з радіо, підійде «Greatest Hits»: шістнадцять треків на чотирьох сторонах закривають усе очікуване, від «Still Of The Night» до «Forevermore».

Тим, кому цікавіший сам Ковердейл як співак, а не як фронтмен стадіону, більше дасть «The Blues Album» — там менше гітарної стіни і чутніше голос. Логічне продовження цієї лінії — розділ блюзу, звідки гурт і виріс.

Якщо ж вас цікавить контекст епохи цілком, дивіться хард-рок: там Whitesnake стоїть поруч із гуртами, з якими він ділив чарти й обкладинки журналів наприкінці вісімдесятих.