Pop Punk & Skate Punk ³⁹

1994 року два каліфорнійські гурти винесли панк із підвалів на MTV. Green Day виросли в клубі на околиці Берклі, The Offspring — у передмістях Orange County. Альбом Smash, який The Offspring записали на маленькому незалежному лейблі, розійшовся тиражем понад 11 мільйонів і став найуспішнішою платівкою незалежного лейбла за всю історію. Ці продажі показали, наскільки мільйони підлітків чекали на таку музику.

Поп-панк і скейт-панк беруть від панку швидкість і злість, від поп-музики — приспіви, які починаєш підспівувати вже з другого разу. У результаті виходить музика, під яку можна стрибати, сміятися і водночас чесно говорити про те, як погано тобі буває.

Нудьга, паніка і сміх крізь зуби

Цей стиль про юність, яка ніяк не закінчується. Тут співають про передмістя, де нічого не відбувається, про незграбне кохання, про сварки з батьками і про друзів, з якими тиняєшся парковками до ночі. У Basket Case Біллі Джо Армстронг, вокаліст Green Day, співає про власні панічні атаки. Пісня при цьому мчить так весело, що страх звучить майже смішно, і в цьому весь фокус стилю.

Поп-панк не робить із болю трагедію і не грає в героя. Він каже слухачеві: тобі тривожно, нудно й соромно, і це нормально, бо з нами те саме. Його вмикають у машині влітку, перед виходом на рампу або тоді, коли треба посміятися з власних проблем, а не тонути в них. Люди впізнають себе саме в цій суміші: ти ще маленький, щоб усе розуміти, і вже дорослий, щоб усе відчувати.

Каліфорнія: асфальт, порожні басейни і клуб без алкоголю

Стиль виріс у Каліфорнії кінця 80-х, у світі нескінченних хайвеїв, торгових центрів і однакових будиночків. Скейтбордисти ще з 70-х катали у висушених басейнах, і швидкий панк став їхньою природною музикою. Центрів було два. На півночі, у Берклі, працював 924 Gilman Street, клуб, який вела спільнота волонтерів. Там діяли суворі правила: без алкоголю, без бійок і без гуртів із мейджор-лейблів. Звідти вийшли Operation Ivy, які змішували панк зі ска, і юні Green Day. Їхні перші платівки видавав місцевий лейбл Lookout! Records.

На півдні, в Лос-Анджелесі, свій центр збудував Бретт Гуревіц, гітарист Bad Religion. Його лейбл Epitaph на початку 90-х підписав Pennywise, NOFX, The Offspring і Rancid. Rancid заснували колишні учасники Operation Ivy, тож через них стиль перейняв ска-ритми, які колись принесли британські 2 Tone. Вокаліст NOFX Fat Mike відкрив власний лейбл Fat Wreck Chords. Тим часом після Nirvana великі лейбли кинулися шукати наступну гітарну сенсацію і помітили цю сцену.

Проти мачо-хардкору і проти зірковості

Хардкор 80-х став агресивним: на концертах бились, і музика дедалі більше нагадувала змагання, хто зіграє важче. Нове покоління повернулося до того, з чого все починалося. Від Ramones воно взяло прості три акорди, від Buzzcocks і пауер-попу — закоханість у мелодію. Descendents ще на початку 80-х співали про дівчат і каву так, наче писали панкові поп-хіти. Головною цінністю для сцени був принцип «зроби сам», а гроші й слава викликали підозру. Коли Green Day перейшли на мейджор-лейбл Reprise, Gilman заборонив їм виступати, а частина фанатів назвала їх зрадниками. Суперечка про те, чи можна залишатися панком на радіо, супроводжує стиль і досі.

Вісімки, приглушені струни і хор друзів

Звучання випливає з цього ставлення: швидко, просто, щоб будь-хто з друзями в гаражі міг заграти так само. Гітара б'є пауер-акорди вісімками і приглушує струни долонею, тому куплет пружинить, а приспів раптово відкривається на всю силу. Барабанщик грає швидкий «скейт-біт» із малим барабаном на кожну другу долю. Пісня ніби котиться з гірки. Бас часто веде власну мелодію, а над голосом соліста співає цілий хор бек-вокалів, які Bad Religion перетворили на фірмовий прийом. Голос звучить трохи гугняво і по-хлоп'ячому, без оперного пафосу. Пісні тривають дві-три хвилини, бо приспів важливіший за соло.

Від Warped Tour до емо і репу

У 1995 році стартував Warped Tour, мандрівний фестиваль, де панк-гурти грали поруч зі скейтерськими рампами. Музика з відео про скейтинг і гри Tony Hawk's Pro Skater потрапила в кімнати підлітків по всьому світу. Наприкінці 90-х blink-182 зробили стиль ще яскравішим і смішнішим. Слідом прийшли Sum 41 і Avril Lavigne, яка довела, що поп-панкова зухвалість личить і дівчині. Найважливішим продовженням став емо-рок: My Chemical Romance, Paramore, Motion City Soundtrack і Panic! At The Disco залишили приспіви, але додали більше відвертості й драматизму. Згодом Lil Peep переніс цей настрій у реп. У 2020 році mgk разом із барабанщиком blink-182 Тревісом Баркером повернув стиль на вершину чартів, а Yungblud і Halsey показали, що поп-панк знову говорить мовою нового покоління.

З чого почати слухати

Почніть із Smash (1994) від The Offspring. Ця платівка, записана за скромний бюджет, звучить як нервовий енергетичний напій. Come Out and Play з її східним гітарним рифом досі впізнають за дві секунди. Поруч поставте Dookie (1994) від Green Day, яку спродюсував Роб Кавалло з Reprise. Тут вся юнацька тривога передмістя втиснулася в сорок хвилин бездоганних приспівів.

Далі послухайте ...And Out Come the Wolves (1995) від Rancid: це вуличний панк зі ска-ритмами і хрипким голосом Тіма Армстронга. Завершіть Enema of the State (1999) від blink-182, альбомом, на якому стиль остаточно став поп-музикою, але не втратив шилa в одному місці. Якщо захочеться швидше й жорсткіше, далі на вас чекають NOFX і Pennywise.