Вінілові платівки Motion City Soundtrack

Motion City Soundtrack з Міннеаполіса відомі тим, що будували поп-панк звук навколо синтезатора Moog — незвична деталь для жанру, де зазвичай панують три акорди на гітарі. У нашому каталозі представлений «Even If It Kills Me» у виданні до десятиліття альбому: платівка вийшла 2007-го, а наше видання — ювілейний реліз 2017 року на двох платівках по 180 грамів. Це не подвійний альбом у звичному сенсі: основний матеріал, дванадцять пісень, займає лише перші дві сторони, а ще дві сторони цілком віддані бонусам — акустичним версіям, концертним записам і навіть демо, записаним, за назвою одного з треків, «у стилі Даніеля Джонстона».

Як мінялося звучання Motion City Soundtrack

Ще на «I Am The Movie» 2003 року в гурту склалася фірмова риса — клавішник Джесс Джонсон із синтезатором Moog як повноцінний учасник складу, а не декоративне доповнення. «Commit This To Memory» 2005-го це закріпив і приніс гурту ширшу впізнаваність у поп-панк сцені середини нульових. «Even If It Kills Me» 2007 року, представлений у нашому каталозі, продовжив цю лінію, але з помітно ретельнішим продюсуванням: за кредитами релізу, альбом писали одразу дві продюсерські команди, і треки розподілені між ними майже порівну. Далі гурт випустив «My Dinosaur Life» 2009-го, «Go» 2012-го та «Panic Stations» 2015 року, після чого настала десятирічна пауза — новий альбом, «The Same Old Wasted Wonderful World», з’явився лише 2025-го. На «Even If It Kills Me» за вокал, гітару та клавіші відповідає Джастін П’єр, а ритм-секцію в кредитах тримають басист Метт Тейлор і барабанщик Тоні Тексон, гітару та бек-вокал веде Джошуа Кейн, а за клавіші Moog і глокеншпіль відповідає Джесс Джонсон.

Що шукати на вінілі

Головна цінність нашого видання — саме бонусний матеріал на сторонах C і D, а не сам альбом. За кредитами трек «This Is For Real» разом із «Broken Heart», «Hello Helicopter», «Where I Belong» і фінальним «Even If It Kills Me» продюсував Рік Окасек, лідер гурту The Cars, тоді як решту альбому — «Fell In Love Without You», «It Had To Be You», «Antonia» та інші — продюсували Адам Шлезінгер і Ілай Джанні. Зведенням усього матеріалу займався Том Лорд-Алдж. Важливо чесно сказати: у кредитах цього конкретного пресу немає інформації про завод чи студію мастерингу — ані на боці Discogs, ані в наших даних, тож ми не можемо назвати конкретне місце виробництва цього тиражу. Відомо натомість інше: видання випущене на Epitaph Records під каталожним номером 7562-1, зазначена країна виробництва — Європа, платівки важать по 180 грамів кожна, і в комплекті йде картка з кодом для завантаження цифрової копії альбому.

З чого почати

Новачкам варто почати з самого «Even If It Kills Me» — це найбільш збалансований альбом гурту, де синтезаторні партії Джонсона врівноважують гітарну основу, не перетягуючи звучання в електроніку. Тим, хто хоче почути бонуси наживо, варто звернути увагу на сторону D із концертними записами «It Had To Be You», «Broken Heart» і «Last Night» — це той самий матеріал, але без студійного полірування. Discogs відносить стиль цього релізу одразу до двох напрямків — панку і поп-року — і в обох розділах каталогу знайдеться, з чого продовжити знайомство.