Поставте голку на першу доріжку. Спершу соул-голос, що звучить так, ніби його зняли з затертої платівки 1974 року. Потім на вас налітає бас Thundercat: густий, гнучкий, такий, що хочеться пританцьовувати. А тоді, як ведучий на старому фанк-концерті, вклинюється хрипкий голос Джорджа Клінтона, якому вже за сімдесят. Це «Wesley’s Theory» , і це хіп-хоп-альбом.
Ця платівка мала бути тріумфальним продовженням хіта. Натомість 27-річний репер із Комптона поїхав до Південної Африки, повернувся іншою людиною і викинув у кошик матеріал, якого вистачило б на два-три альбоми. Замість нього він покликав джазменів із сусідніх студій Лос-Анджелеса, знайшов у лісі патріарха фанку і заговорив з Тупаком, якого не було вже майже двадцять років. Ось як це було.
Чому це ікона
Це альбом про те, як бути чорношкірим в Америці, і щоб розповісти про це, Кендрік Ламар зібрав докупи всю історію чорної музики: джаз, фанк, соул, вуличну поезію. Він не цитує її як музейний експонат, а проживає просто зараз, у 2015-му. У списку 500 найкращих альбомів усіх часів Rolling Stone (редакція 2020 року) платівка стоїть на 19-му місці.
Опитування американських критиків Pazz & Jop назвало його альбомом 2015 року, британська The Independent — найкращим альбомом десятиліття. На «Греммі» платівка забрала нагороду за найкращий реп-альбом, а Кендрік того вечора мав 11 номінацій, більше, ніж будь-який репер до нього. А у 2017-му бібліотека Гарвардського університету взяла «To Pimp a Butterfly» до свого архіву хіп-хопу поруч із класикою 1990-х.
Комптон — острів Роббен, 2014. Подорож, що перекреслила три альбоми
Кендрік Ламар Дакворт народився 1987 року в Комптоні, передмісті Лос-Анджелеса, яке на весь світ прославили N.W.A. і, на жаль, вуличні банди. Ще дитиною він бачив, як 2Pac і Dr. Dre знімали кліп «California Love» просто в його районі. «Тоді, думаю, і народилося те, що я роблю сьогодні», — згадував він.
У 2012-му його альбом «good kid, m.A.A.d city», історія підлітка серед банд, зробив Кендріка головною новою зіркою репу. Лейбли Top Dawg Entertainment, Aftermath, яким керує Dr. Dre, та Interscope чекали другого такого ж хіта.
А на початку 2014-го він поїхав на гастролі до Південно-Африканської Республіки. Дурбан, Йоганнесбург, Кейптаун. І острів Роббен біля Кейптауна, де майже два десятиліття тримали у в’язниці Нельсона Мандела. Менеджеру Дейву Фрі він подзвонив із села, де люди обіймали його, і сказав, що ніде не відчував стільки любові. «Я відчув, що належу Африці», — казав сам Кендрік. А про Манделу коротко: «Це надихнуло мене на сто відсотків».
За словами звукорежисера Дерека Алі, після цієї поїздки Кендрік відмовився від матеріалу, якого вистачило б на «два-три альбоми». «Він поїхав до Африки, і в його голові щось клацнуло», — каже продюсер Sounwave.
Лос-Анджелес, 2014. Джазмени з сусідньої студії
Новий звук знайшовся поруч, у Лос-Анджелесі, де виросло покоління джазменів, які змалку слухали і Колтрейна, і Dr. Dre. Ключовою людиною став Terrace Martin, Террас Мартін: саксофоніст, клавішник і продюсер, що однаково вільно почувається в джазі й на реп-біті. Він приводив музикантів і, за власними словами, хотів, щоб у платівці чувся весь родовід: Джеймс Браун, Джекі Вілсон, Махалія Джексон, «звуки Африки».
Басист Стівен Брунер, відомий як Thundercat, у юності грав навіть у панк-гурті Suicidal Tendencies. Його бас веде половину пісень. Запис, згадував він, ішов зовсім не урочисто: «Смішно, але чимала частина цього альбому створена за поїданням Yoshinoya [мережа фастфуду] і переглядом мультиків».
Тенор-саксофоніст Kamasi Washington, Камасі Вашингтон, написав для платівки аранжування струнних. Піаніст Robert Glasper, Роберт Гласпер, зіграв клавішні. А продюсер Flying Lotus, внучатий небіж джазової арфістки й піаністки Alice Coltrane, Еліс Колтрейн, створив біт для «Wesley’s Theory», яка відкриває альбом.
Фанк із лісу і вірш, що росте з кожною піснею
Для першої пісні Flying Lotus запропонував покликати Джорджа Клінтона. Це засновник легендарних Parliament і Funkadelic, людина, яка в 1970-х запускала на сцену космічний корабель і зробила фанк чимось на зразок релігії. Тільки знайти його виявилося непросто. «Мені довелося шукати Джорджа Клінтона в лісі», — сміявся Кендрік.
У тій самій пісні на автовідповідачі звучить голос Dr. Dre з порадою: заробити успіх легко, а втримати важко. А в основі біта — пісня ямайця Бориса Гардінера з фільму 1974 року.
Наприкінці «King Kunta» Кендрік уперше читає кілька рядків вірша: «Пам’ятаю, ти був розгублений, зловживав своїм впливом…» Далі він не продовжує. Але вірш повертається знову й знову, після інших пісень, щоразу на кілька рядків довший: про депресію в готельному номері, про спокуси, від яких він тікав, про повернення додому. Цілим він прозвучить лише в останній, 12-хвилинній «Mortal Man» .
І там Кендрік читає його Тупаку. А потім ставить запитання, і Тупак відповідає. Для цього використали рідкісне інтерв’ю, яке у 1994-му записав для шведського радіо журналіст Матс Нілескер. Наприкінці 2014-го бос Top Dawg зателефонував Нілескеру і сказав, що Кендрік уже кілька місяців «живе з цим інтерв’ю». Розмова, склеєна через двадцять років, звучить так природно, що мороз іде шкірою.
Робоча назва альбому була «Tu Pimp a Caterpillar»: перші літери складаються в Tu.P.A.C. Згодом гусінь стала метеликом.
Березень 2015-го. На тиждень раніше
Альбом мав вийти 23 березня. Але 15 березня він раптом з’явився в iTunes і Spotify, і, за словами боса Top Dawg Ентоні Тіффіта, через помилку Interscope. Першого ж дня платівку послухали у Spotify 9,6 мільйона разів, світовий рекорд сервісу на той момент. За тиждень у США продали 324 тисячі копій, і альбом очолив Billboard.
А пісня «Alright» з приспівом, який співає Фаррелл Вільямс, — це обіцянка, що попри все «з нами все буде гаразд». У червні 2015-го на церемонії BET Awards Кендрік виконав її, стоячи на даху розмальованої поліцейської машини на тлі пошарпаного американського прапора. Телеведучий Fox News Джеральдо Рівера назвав виступ «огидним». Кендрік відповів: «Як можна взяти послання надії і перетворити його на ненависть?»
А вже в липні учасники конференції в Клівлендському державному університеті скандували приспів «Alright» під час протесту проти поліцейського свавілля. Пісня стала неофіційним гімном руху Black Lives Matter. Pitchfork потім назвав її найкращою піснею десятиліття.
У лютому 2016-го «To Pimp a Butterfly» номінували як альбом року. Нагороду забрав «1989» Taylor Swift, і багато хто досі вважає це несправедливістю. Зате Кендрік того вечора виніс п’ять статуеток.
Що залишилося
Президент Барак Обама назвав «How Much A Dollar Cost» своєю улюбленою піснею 2015 року. Через рік Кендрік виступав у Білому домі на святкуванні Дня незалежності. Того самого будинку, що стоїть на обкладинці.
Наступний студійний альбом, «DAMN.» (2017), у 2018-му приніс Кендріку Пулітцерівську премію. Це був перший випадок, коли її отримав музичний твір не з академічної музики і не з джазу. Але дорогу проклав «To Pimp a Butterfly»: він довів, що реп-платівка може бути водночас поемою, джазовою сюїтою і маніфестом.
Для джазу він зробив, можливо, ще більше: Камасі Вашингтон, Thundercat і Террас Мартін стали зірками для тих, хто раніше джазу не слухав. Rolling Stone поставив платівку на третє місце серед альбомів 2010-х, Pitchfork — на четверте, а британська The Guardian у 2019-му — на четверте серед найкращих альбомів XXI століття.
Галявина перед Білим домом
Чорно-біле фото. Галявина перед Білим домом, а на ній юрба: молоді чоловіки без сорочок, діти, пляшки шампанського, пачки доларів у руках. У центрі Кендрік тримає на руках малюка. А під ногами в них лежить білий суддя, і його очі перекреслені хрестиками.
Ідею, за даними Top Dawg, придумали сам Кендрік і його менеджер Дейв Фрі. Арт-директором разом з ними був дизайнер Влад Сепетов. А знімав французький фотограф-портретист Дені Рувр, якому, за його словами, потрібен «прямий, ясний контакт із людьми, віч-на-віч». У буклеті як автори фото обкладинки вказані Рувр і Роберт Рейєс, а знімок самого Білого дому підписаний окремо: Дієго Камбьясо.
На фото хлопці з Комптона. Кендрік пояснював, що це просто компанія друзів, «які не бачили світу», і він привів їх туди, де вони бували тільки на екрані телевізора. Одні побачили в обкладинці святкування, інші провокацію. Критики пов’язують суддю під ногами з рядками «Wesley’s Theory».
Як слухати: сторона за стороною
Слухайте по порядку. Вірш, який росте між піснями, працює, тільки якщо йти разом із ним від «King Kunta» до «Mortal Man». Тут слава і вина того, хто вибрався з району, спокуса, депресія, любов до себе і до своїх. Ось про що ці пісні.
Сторона A · 20:22 · фанк, гроші і король
Wesley’s Theory · 4:47 · продюсери Flying Lotus, Sounwave, Thundercat
Назва відсилає до актора Веслі Снайпса, якого посадили за несплату податків. Хлопець із гетто нарешті багатий і витрачає все на машини, а Дядько Сем потім забирає своє. Пісня про те, як легко слава купує людину.
For Free? (Interlude) · 2:10 · продюсер Terrace Martin
Божевільний джазовий фрістайл під фортепіано Роберта Гласпера. Жінка вимагає від героя грошей, а він скоромовкою відповідає, що його любов не продається. Під жінкою тут легко вгадати саму Америку.
King Kunta · 3:54 · продюсери Sounwave, Terrace Martin
Кунта Кінте — раб із роману й серіалу «Коріння», який раз у раз тікав. Кендрік робить із нього короля, що перемагає тих, хто сумнівався. Наприкінці звучать перші рядки вірша.
Institutionalized · 4:31 · продюсери Rahki, Tommy Black
Кендрік бере друга з району на церемонію нагородження, а той дивиться на зірок і думає, кого б пограбувати. Можна вивезти людину з гетто, але не гетто з людини. Приспів співає Білал від імені бабусі, останній куплет читає Snoop Dogg.
These Walls · 5:00 · продюсери Terrace Martin, Larrance Dopson, Sounwave
Ніжна соул-пісня з Білалом, Анною Вайз і Thundercat, що виявляється історією помсти: герой зустрічається з жінкою чоловіка, через якого колись утратив друга, а той сидить за ґратами. Стіни тут і кохання, і в’язниця. «Греммі» за найкращу спільну реп-пісню.
Сторона B · 17:41 · дно і світло
u · 4:28 · продюсери Taz Arnold, Whoarei, Sounwave
Найважча пісня альбому. Кендрік кричить на себе в дзеркало готельного номера: за друзів, яких не вберіг, за родину, яку залишив, поки гастролював. «Це була одна з найважчих пісень, які мені довелося написати», — казав він.
Alright · 3:39 · продюсери Pharrell Williams, Sounwave
Після темряви — надія. Пісня починається рядком із фільму «Колір пурпуровий» (The Color Purple) про те, що все життя доводилося боротися, а приспів обіцяє, що все буде гаразд. Кендрік казав, що натхнення знайшов у Південній Африці, де людям було «вдесятеро важче».
For Sale? (Interlude) · 4:51 · продюсери Taz Arnold, Sounwave, Terrace Martin
Звабливий голос на ім’я Люсі — Люцифер — пропонує Кендріку контракт: усе, що забажаєш, тільки підпиши. Тягучий, майже колисковий трек про ціну слави.
Momma · 4:43 · продюсери Knxwledge, Taz Arnold
Кендрік був певен, що знає все. А потім поїхав додому, і цим домом виявилася Африка. Пісня про смирення: там він зрозумів, що знає дуже мало. Голос Лали Гатевей і семпл Sly & The Family Stone.
Сторона C · 19:04 · політика і шкіра
Hood Politics · 4:52 · продюсери Tae Beast, Sounwave, Thundercat
Звернення «президента» Кендріка до нації: він порівнює вашингтонську політику з війною вуличних банд. У біті — семпл інді-музиканта Суфіяна Стівенса.
How Much A Dollar Cost · 4:21 · продюсер LoveDragon
Бездомний на заправці просить у Кендріка долар, а той відмовляє, думаючи, що гроші підуть на погане. А бездомний виявляється Богом. Приспів співає Джеймс Фонтлерой, фінал — Рональд Айслі з The Isley Brothers.
Complexion (A Zulu Love) · 4:23 · продюсери Thundercat, Sounwave, Terrace Martin
Пісня про колоризм: як відтінок шкіри ділить людей навіть усередині однієї спільноти. Куплет читає реперка Rapsody, і, за словами Терраса Мартіна, вона його «просто розірвала».
The Blacker The Berry · 5:28 · продюсери Boi-1da, KOZ, Terrace Martin
Найзліша пісня альбому. Кендрік почав писати її після загибелі підлітка Трейвона Мартіна у 2012-му: «Це вселило в мене зовсім нову злість». Гнів на расизм, що у фіналі звертається і на себе. Приспів співає ямайський діджей Assassin.
Сторона D · 21:44 · метелик
You Ain’t Gotta Lie (Momma Said) · 4:01 · продюсер LoveDragon
Мамина порада: не треба вдавати, щоб тебе прийняли. Просто будь собою. До кінця пісні Кендрік передає цю пораду далі, своїм ровесникам.
i · 5:36 · продюсер Rahki
Відповідь на «u»: «я люблю себе». Сингл на семплі The Isley Brothers узяв дві «Греммі» ще до виходу альбому. На платівці він звучить як живий виступ: у залі спалахує бійка, Кендрік зупиняє пісню і без музики, речитативом, закликає людей поважати одне одного, поки зал не стихає.
Mortal Man · 12:07 · продюсер Sounwave
На семплі Фели Куті Кендрік згадує Манделу, Мартіна Лютера Кінга і Мойсея та питає: коли все піде шкереберть, чи залишитеся ви зі мною? А потім звучить вірш повністю і розмова з Тупаком. Кендрік читає йому притчу про гусінь і метелика й ставить останнє запитання. Але відповіді вже немає: «Pac? Pac!..»
Усі платівки Kendrick Lamar, які є в нас, зібрані на сторінці артиста.
Замість післямови
Ми не намагалися розповісти все. Наша задача — закохати вас у цю музику і залишити більше питань, ніж відповідей. Як звучить «The Epic» Камасі Вашингтона, яка вийшла через два місяці і показала, з якого джазу виріс цей альбом? Що Кендрік зробив із чернетками тих самих сесій, які через рік вийшли збіркою «untitled unmastered.» ? І що почув Пулітцерівський комітет у «DAMN.», яка вийшла через два роки?
Сподіваємося, ця історія надихне вас шукати далі. Або забрати частинку того лос-анджелеського джазу і фанку з собою, на вінілі. І так, будемо чесні: на цьому ми теж заробляємо. Але закохати вас у музику для нас усе одно важливіше.
Команда Just Punk Vinyl