Вінілові платівки Flying Lotus

Стівен Еллісон, він же Flying Lotus, народився в Лос-Анджелесі 1983 року і майже двадцять років записується на британському Warp. Його музику зручніше описувати тим, чого в ній немає: немає рівної сітки бітів, немає приспівів у звичному розумінні, немає межі між семплом і живим інструментом. MusicBrainz теґує його як experimental hip hop, instrumental hip hop і nu jazz одночасно — жоден із трьох тегів окремо не описує його точно.

Аудиторія — понад 1,6 мільйона слухачів у Last.fm, і це при тому, що жоден із його альбомів не будувався навколо хіта.

Як змінювалося звучання

«Cosmogramma» 2010 року — сімнадцять треків, які перетікають один в одного майже без пауз. Тут уперше з’явилася річ, що потім стане його підписом: живі струнні поверх розсипаного біта. Аранжував їх Мігель Етвуд-Фергюсон, і саме через них платівку одразу почали каталогізувати як future jazz нарівні з IDM і trip hop.

«You’re Dead!» 2014-го — альбом про смерть, зроблений як безперервна сюїта. Discogs у переліку стилів ставить поруч future jazz і drum n bass, і це не суперечність: темп на частині сторін справді підскакує до драм-н-бейсової швидкості, а гармонія залишається джазовою.

«Yasuke» 2021 року — окремий випадок. Це саундтрек до аніме Netflix про африканця, який став самураєм, і зроблено його за законами кіно, а не альбому: двадцять шість фрагментів, більшість коротші за дві хвилини, найкоротший — сорок секунд. Слухати його як звичайну платівку не вийде, і це нормально.

Що шукати на вінілі

У «Cosmogramma» є спосіб точно визначити, який саме тираж у вас у руках. В оригінальному пресі 2010 року в раннаутах відштамповано номер 86175; у майже ідентичному перевиданні 2014-го цього номера немає — більше жодних відмінностей між ними немає. Лак різав Ноел Саммервілл, його ініціали NS вигравіювані поруч на сторонах A і C. Мастерив Daddy Kev, пресували на нідерландському Record Industry. У комплекті — внутрішні конверти з графікою та кредитами і картка з кодом на mp3. Це найзатребуваніша його платівка з тих, що в нас: 12 301 колекція проти майже шести тисяч бажань.

«You’re Dead!» пресували на Optimal Media, розкладна обкладинка, два диски на 33 ⅓. Тут показова інша цифра: 16 085 колекцій — більше, ніж у «Cosmogramma», але вдвічі менший «розрив бажання». Платівку купували багато й буденно, вона не стала полюванням.

«Yasuke» на червоному вінілі різав Метт Колтон у Metropolis, пресували на Optimal. У японській обі-смузі до цього видання є помилка, і вона зафіксована в Discogs: обі стверджує, що «African Samurai» з Дензелом Каррі та «Where’s the Girl?» відкривають сторону B, тоді як насправді це два останні треки сторони A, а сторона B починається з «Kurosaka Strikes!». Наша картка помічена як видання з друкарською помилкою саме через це — диск правильний, помиляється тільки папір.

З чого почати

Якщо вам цікаво, як електроніка розмовляє з джазом, беріть «Cosmogramma» і далі дивіться Nu Jazz: там зібрано те, що росте з того самого кореня.

Якщо ближче сторона бітмейкінгу й зламаних ритмів — «You’re Dead!», а суміжні речі шукайте в розділі IDM / Experimental, до якого віднесені всі три його позиції в нас.

«Yasuke» варто брати, розуміючи, що це саундтрек: як самостійна платівка він програє двом іншим, як частина колекції Warp і як предмет — цілком тримається.