Вінілові платівки Yes

Yes — один із гуртів, які створили прогресивний рок як жанр: довгі композиції, складні розміри, обкладинки Роджера Діна з літаючими островами. Вони існують із 1968 року, змінили десятки учасників і у червні 2026-го випустили двадцять четвертий альбом.

Класика 70-х і поворот у 80-х

Найважливіший період — 1971–1974: The Yes Album, Fragile, Close to the Edge, Tales from Topographic Oceans. Там усе, за що жанр люблять і за що з нього кепкують: двадцятихвилинні композиції, віртуозний бас Кріса Сквайра, орган Ріка Вейкмана й високий голос Джона Андерсона.

У 80-х гурт несподівано став поп-командою: альбом 90125 (1983) із Owner of a Lonely Heart звучав як сучасне радіо й приніс їм найбільший комерційний успіх. Далі почалася довга історія складів, судів за назву й паралельних версій гурту.

Кріс Сквайр помер у 2015-му, а нинішній склад на чолі зі Стівом Хау записав Aurora, що вийшов у червні 2026 року. У нашому каталозі гурт лежить у напрямку Prog Rock, хоча ранні платівки ближчі до психоделії — Discogs зазвичай ставить symphonic prog і art rock.

Наша платівка Yes у каталозі — не студійний альбом, а концертний «House Of Yes: Live From The House Of Blues», запис лас-вегаського шоу 1999 року, перевиданий 2019-го лейблом Ear Music Classics. Тираж лімітований і пронумерований — рівно три тисячі примірників, і весь виробничий ланцюжок зібраний на одному заводі: пресування, різання лаку й саме виготовлення платівки виконав німецький Optimal Media, що для тридискового видання (три платівки плюс два диски CD-версії в комплекті) економить час і робить звучання однорідним по всіх сторонах. На шриньку — стикер із заявою «100% Virgin Vinyl», тобто вініл із первинної, а не переробленої сировини. Склад на цьому концерті фіксує момент, коли класичний Yes уже втратив частину впізнаваного звучання: Кріс Сквайр і Алан Вайт лишаються, як і раніше, на басі й ударних, Стів Хау на гітарі, Джон Андерсон співає, але клавіші веде не Рік Вейкман, а Ігор Хорошев, а другу гітару додає Біллі Шервуд — лінап кінця дев’яностих, рідкісний для платівок гурту в нашому каталозі, де переважають записи або сімдесятих, або сучасного складу. На Discogs цей конкретний тираж тримає середню оцінку 4,55 при сорока чотирьох голосах — трохи нижче за студійні альбоми гурту, і це типово для концертних видань, де оцінюють ще й якість самого запису, а не тільки виконання.

Що шукати на вінілі

Close to the Edge. Три композиції на весь альбом і найкраще їхнє зведення; перевидання на 180 г звучать помітно рівніше за оригінали.

Fragile. Найдоступніший вхід у ранній період; часто трапляється в ювілейних виданнях із додатковими треками.

90125. Зовсім інший гурт: щільний поп-рок 80-х, який добре звучить навіть на простій системі.

Обкладинки Роджера Діна. Гейтфолди з його малюнками — половина цінності платівки; стан конверта тут впливає на ціну не менше за диск.

Aurora. Свіжий альбом 2026 року вийшов подвійним виданням і у варіанті з бонус-треками.

З чого почати

Якщо берете одну платівку — Fragile. Там і Roundabout, і найкоротші пісні в їхньому каталозі.

Якщо готові до довгих форм — Close to the Edge. Вершина жанру.

Якщо любите 80-ті — 90125.