Вінілові платівки The Cure

The Cure — гурт, який однаково добре робить найпохмуріші й найсвітліші пісні у британській музиці, іноді на одному альбомі. Роберт Сміт веде його з 1978 року, і у 2024-му вони повернулися з першим за шістнадцять років альбомом, який за рік узяв дві премії «Греммі». Платівку випустили в ліцензії Fiction Records на британський Polydor, а на конверті окремо вказано, що цей же реліз виходив і в американському варіанті з іншим номером. Платівка виходить у важкому 180-грамовому вінілі з паперовими кишенями для текстів пісень. Права на запис і сьогодні належать саме Fiction Records.

Темна і світла половини

Перші платівки — Three Imaginary Boys, Seventeen Seconds, Faith і особливо Pornography (1982) — це холодний пост-панк, побудований на басі й порожнечі. Саме за ці альбоми гурт вважають одним із засновників готичної сцени, хоча сам Сміт цього визначення не любить.

Потім почалася інша історія: сингли на кшталт Just Like Heaven і Friday I’m in Love, барвистий The Head on the Door, подвійний Kiss Me, Kiss Me, Kiss Me. Вершиною став Disintegration (1989) — платівка, у якій обидві сторони гурту нарешті зійшлися.

У листопаді 2024-го вийшов Songs of a Lost World, наступного року — ремікс-версія Mixes of a Lost World і концертний запис із лондонського Troxy. У нашому каталозі гурт лежить у напрямку Post-Punk, а ранні альбоми часто підписують і як готику: Discogs додає до них new wave й alternative rock.

Незручна деталь про «Disintegration»: оригінальні вінілові тиражі 1989 року містили лише 10 із 12 пісень альбому — треки «Homesick» і «Last Dance» на платівку тоді не влізли. Повний 12-пісенний альбом на подвійному вінілі вперше вийшов аж 2010-го, і цифровий ремастер із оригінальних майстер-стрічок для нього робив особисто Роберт Сміт. На цьому виданні є ще одна дрібниця: каталожний номер надруковано лише на корінці конверта, а на задній обкладинці зліва вгорі його свідомо перекреслено — на етикетках платівки цього номера взагалі немає.

Що шукати на вінілі

Songs of a Lost World. Альбом 2024 року виходив у кількох варіантах: чорний, сірий мармуровий, подвійний half-speed і лімітований пікчер-диск, що світиться в темряві. Усі — на біовінілі.

Disintegration. Найпопулярніша їхня платівка на вторинному ринку. Ювілейні перевидання звучать помітно просторіше за оригінальний тираж 1989 року.

Ранні альбоми Fiction. Seventeen Seconds, Faith і Pornography перевидавали кілька разів; у сучасних тиражах чутно більше деталей у басі, який у цих записах несе всю конструкцію.

Збірки синглів. Staring at the Sea і Greatest Hits закривають той бік гурту, який знають усі, — окремі сингли часто виходили поза альбомами.

Живі записи. Songs of a Live World: Troxy London MMXXIV (2024) фіксує повернення гурту на сцену з новим матеріалом.

З чого почати

Якщо це перша платівка — Disintegration. Найповніше уявлення про гурт і найкраще зведення в їхньому каталозі.

Якщо любите темніше — Pornography. Сорок хвилин без жодного просвітку, і саме за це його цінують.

Якщо цікавить сучасний гурт — Songs of a Lost World. Повільний, важкий і дуже цілісний альбом 2024 року.