Вінілові платівки Kasabian

Kasabian з’явилися в Лестері наприкінці дев’яностих і зробили кар’єру на суміші, яку до них ніхто всерйоз не пробував: гітарний рок із танцювальною ритм-секцією і психоделічними петлями замість соло. MusicBrainz дає їм alternative rock, indie rock і alternative dance майже врівень, додаючи neo-psychedelia — рідкісний набір тегів, у якому немає жодного зайвого. Головним автором гурту з самого початку є Серж Піццорно, і з 2020 року він же співає.

Як змінювалося звучання гурту

«Empire» 2006 року записували в валлійській Rockfield Studios, і це ще та версія гурту, що виросла з бітів і семплів: важкі барабани, східні мелодії, приспіви для фестивальних полів. «For Crying Out Loud» 2017-го — інша історія: більшу частину альбому Піццорно зробив у власній студії The Sergery, добравши окремі сесії в RAK і Strongroom, і звучить він як гурт, що свідомо повернувся до простих рифів. «Happenings» 2024 року — найкоротший їхній альбом, майже без баласту, з новим вокальним балансом. Три платівки, три різні гурти під однією назвою.

Що шукати на вінілі

Дві наші позиції — це один і той самий альбом «For Crying Out Loud» у двох дуже різних тілах. Звичайне видання: одна платівка 180 грамів плюс CD, мастеринг і різання лаку робив Майк Марш у лондонській The Exchange, і в ранауті стоїть його фірмовий підпис MIKE’S THE EXCHANGE; пресували у Франції на MPO. Друге видання — ексклюзив офіційного магазину гурту: три десятидюймові диски на білому вінілі на 33 обертах, гейтфолд із висіченими внутрішніми конвертами, шестисторінковий кольоровий буклет і той самий CD у комплекті. У нашій картці зазначено просто три платівки — насправді це нестандартні десять дюймів, і на полиці вони стануть окремо від дванадцятидюймових.

Discogs фіксує навіть таку дрібницю, як розташування логотипа: на звороті обкладинки стандартного видання «For Crying Out Loud» лого Sony Music стоїть зліва, а на лімітованому триплатівковому — справа. Разом із написом Made In The EU на цьому ж релізі це ще один спосіб на дотик відрізнити один тираж від іншого, коли наліпки вже немає.

«Happenings» — звичайний чорний дванадцятидюймовий диск, але з мітками Metropolis Studios у ранауті. «Empire» у нас у червоному перевиданні 2025 року, випущеному до британського National Album Day; пресувала німецька Optimal Media, а в кредитах мастерингу стоїть Джордж Маріно зі Sterling Sound — тобто використали оригінальний мастер, а не свіжий. У кредитах цього тиражу поруч зі Sony Music стоїть і власний лейбл гурту, Kasabian, — вже не як виконавець, а як співвидавець релізу.

З чого почати

Якщо ви знаєте Kasabian тільки за «Club Foot», починайте з «Empire» — червоне перевидання зручне саме тим, що це найпряміший їхній альбом. «For Crying Out Loud» краще брати у звичайному пресі: той самий матеріал, менше грошей, кращий мастеринг-ланцюжок. Триплатівковий білий варіант має сенс тільки як колекційна річ. «Happenings» — для тих, кому цікаво, як гурт звучить зараз.

У каталозі всі чотири стоять в інді-році. Танцювальна половина їхнього звучання ближча до альтернативного року, і саме туди варто зазирнути за сусідами.