Foals тричі номінувалися на Mercury Prize: за Total Life Forever (2010), Holy Fire (2013) і Everything Not Saved Will Be Lost Part 1 (2019).
джерело: diymag.comВінілові платівки Foals
Foals — оксфордський гурт Яніса Філіппакіса, що починав з математичного інді-року і виріс до стадіонних гітарних гімнів. Танцювальні ритми і важкі рифи — їхня фірмова суміш.

Найважчий альбом гурту: «What Went Down», «Mountain At My Gates».
Світлий танцювальний альбом: «Wake Me Up», «2am».
Танцювальна половина диптиху про тривожний світ: «Exits», «In Degrees».
НемаєГітарна половина диптиху: «Black Bull», «The Runner».
Під замовленняНайважчий альбом гурту: «What Went Down», «Mountain At My Gates».
Прорив на великі сцени: «Inhaler», «My Number».
Під замовленняАтмосферніший другий альбом, номінант Mercury Prize: «Spanish Sahara», «Miami».
Під замовленняДебют з нервовим мат-роком і духовими: «Cassius», «Balloons».
Під замовленняЗбірка реміксів і переробок пісень з різних періодів кар'єри гурту від інших артистів і продюсерів; разом із ними вийшла нова пісня «Wash Off».
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Yannis Philippakis працював у кафе в Оксфорді, і його звільнили за іграшкову корову в тостері для бейглів. Вартість корови вирахували із зарплати.
джерело: nme.comFoals відмовилися від слоту на Glastonbury, який потім дістався The Libertines. Yannis пояснює, що група була не готова, а хайп здавався йому незаслуженим.
джерело: nme.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Foals зібралися в Оксфорді 2005 року й почали з музики, яку тоді називали мат-роком: переплетені гітарні партії, непарні розміри, майже жодного приспіву. За п’ятнадцять років вони пройшли шлях до стадіонних рифів і танцювальних треків, не змінивши при цьому ядро складу — Яніс Філіппакіс, Джиммі Сміт і Джек Беван грають разом від самого початку.
Перший вокаліст Ендрю Мірз пішов уже 2006-го, і мікрофон дістався гітаристові Філіппакісу. Це виявилося переломним: голос у Foals звучить не як окрема лінія над музикою, а як ще одна гітара, вбудована в загальне плетиво.
Як змінювалося звучання
Antidotes 2008 року — найгостріший їхній альбом. Показова історія: зводив його Дейв Сітек із TV On The Radio, гурт результат забракував і пересвів матеріал самостійно, прибравши додану Сітеком просторовість. Те, що ми чуємо, — суха, майже нервова версія, і саме вона визначила репутацію гурту.
Holy Fire 2013-го зробили Flood і Алан Молдер, і це чути одразу: більше повітря, більше низу, вперше по-справжньому великий звук. What Went Down 2015 року пішов ще далі в бік важкості — це найгітарніша й найзлісніша їхня платівка.
2019-го гурт випустив Everything Not Saved Will Be Lost двома окремими частинами з розривом у сім місяців: перша — світліша й електронніша, друга — темна й важка. Life Is Yours 2022-го, записаний уже без клавішника Едвіна Конгріва, який залишив музику заради економіки, вийшов найтанцювальнішим у їхній дискографії.
Що шукати на вінілі
What Went Down у нас іде на 180 грамах, і для альбому з таким рівнем перевантаження це не косметика: важчий диск стабільніше тримається на найгучніших ділянках, де голка отримує найбільше навантаження. Писали What Went Down у французькій студії La Fabrique, зводили в Assault And Battery Studios, а мастеринг і різання лакового диска робили в Metropolis Mastering, пресував тираж французький завод MPO. На обкладинці цього тиражу назва альбому й ім’я гурту надруковані лише на корінці — з фасаду вона гола, і це видно лише знявши стикер із шрінк-плівки.
Про дві частини Everything Not Saved Will Be Lost варто попередити заздалегідь: це не подвійний альбом, а два самостійні релізи, які продаються окремо. Взявши лише Part 1, ви отримаєте половину задуму, і половина ця — світла. Уся темна сторона історії лишиться на другій платівці.
Antidotes у каталозі представлений перевиданням. Оригінальний прес 2008 року сьогодні коштує помітно дорожче й звучить, за відгуками, дещо м’якше — але для альбому, зробленого навмисно сухим, це не завжди комплімент.
Life Is Yours — найсвіжіша їхня річ у каталозі й водночас найпростіша на слух: там, де раніше були непарні розміри, тепер рівний танцювальний пульс. Це не спрощення, а свідома зміна задачі, і той, хто прийде до Foals саме з неї, потім здивується Antidotes.
Holy Fire у нас тримається найдовше на складі з усієї дискографії — її беруть рівно, без сплесків, роками. Для гурту, у якого кожен альбом інший, це радше показник того, що саме цю платівку радять друзям.
З чого почати
Найширші двері — Holy Fire. Там є і складність ранніх Foals, і продакшен, який не вимагає звикання.
Тим, хто прийшов по важке, потрібен What Went Down: він короткий, злий і не робить пауз.
Ну а якщо хочеться саме тієї плутаної гітарної механіки, з якої все починалося, ставте Antidotes і будьте готові до того, що з першого разу він не відкриється. Сусідні полиці у нас — Indie Rock, де Foals стоять за замовчуванням, і Alternative Rock, куди їх штовхнули пізні альбоми.
Скільки людей у Foals зараз? +
Четверо. Яніс Філіппакіс, Джиммі Сміт і Джек Беван грають від заснування, басист Джек Фріман приєднався на початку 2020 року після відходу Волтера Джерверса.
Everything Not Saved Will Be Lost — це один альбом чи два? +
Формально два, задумані як одне ціле. Part 1 вийшов у березні 2019-го, Part 2 — у жовтні. Продаються вони окремо, і повну картину дають лише разом.
Чи справді Antidotes пересвели без продюсера? +
Так. Гурт не прийняв зведення Дейва Сітека і зробив власне, помітно сухіше. Саме ця версія і вийшла на платівці.
Який альбом найважчий? +
What Went Down 2015 року. Він побудований на низьких гітарах і крику, і на тлі решти дискографії виглядає окремим епізодом, а не частиною плавної еволюції.




