Усі чотири студійні альбоми Royal Blood, від дебюту 2014-го до Back to the Water Below, одразу піднялися на перше місце британського чарту.
джерело: officialcharts.comВінілові платівки Royal Blood
Рок-дует, створений 2011 року у Вортінгу (Англія): Майк Керр (вокал, бас, клавішні) і Бен Тетчер (ударні). Важкий рифовий рок без гітари, лише бас через педалі та барабани. Дебют став №1 у Британії, гурт отримав Brit Award.
Дебют, що злетів на №1 у Британії, — рифи «Out of the Black», «Figure It Out» і «Little Monster».

Поворот до диско-грува й танцювальних ритмів — заголовний «Typhoons» і «Trouble's Coming».
Четвертий альбом із фортепіано й ширшими аранжуваннями — «Mountains at Midnight» і «Shiner in the Dark».
Четвертий альбом із фортепіано й ширшими аранжуваннями — «Mountains at Midnight» і «Shiner in the Dark».
Під замовленняПоворот до диско-грува й танцювальних ритмів — заголовний «Typhoons» і «Trouble's Coming».
Під замовленняДругий альбом, знову №1 у Британії: щільніший звук і сингли «Lights Out» та «I Only Lie When I Love You».
Дебют, що злетів на №1 у Британії, — рифи «Out of the Black», «Figure It Out» і «Little Monster».
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Свій перший концерт Royal Blood зіграли після години репетиції. Назву, за словами Майка Керра, вони не вигадували: слова просто «випали з рота».
джерело: drownedinsound.comПеред Royal Blood Майк Керр відмовився від мрії стати кухарем і перебивався випадковими підробітками. Звичайне життя без сцени вже було розписане наперед.
джерело: mrporter.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Royal Blood — дует лише з двох людей, бас-гітари й барабанів, але список продюсерів і зведення на наших п’яти виданнях читається як довідник британської студійної еліти: Пол Епворт (Paul Epworth, продюсер Адель), Марк Стент (Mark Stent), Алан Малдер (Alan Moulder), Дейв Сарді (Dave Sardy). Незручна деталь — для колекціонерів синглів: односторонній 45-обертовий Trouble’s Coming (2020) на другій, порожній стороні має не музику, а гравіювання-каламбур «I Hear Trouble Coming», тож не шукайте там прихованих доріжок.
Як змінювався звук: від Лос-Анджелеса до Метрополісу
How Did We Get So Dark? (2017) мастерингував Браян Люсі (Brian Lucey) в Magic Garden Mastering у Лос-Анджелесі — за нотатками Discogs, раннаути на цьому тиражі вирізані вручну. До Back To The Water Below (2023) мастеринг перейшов до Метта Колтона (Matt Colton) в Metropolis Mastering у Лондоні, а зводив альбом Метт Ґрін (Matty Green) за участі Пола Епворта як продюсера додаткових партій. На ювілейному перевиданні Royal Blood (2024, 10-річчя дебюту) мастерингом займалися одразу двоє — Джон Девіс (John Davis) і той-таки Метт Колтон, а зведенням різних треків — Алан Малдер, Дейв Сарді й Том Далджеті (Tom Dalgety), продюсер, що працює з гуртом із дебютного альбому. Тобто мастеринг дуету за сім років переїхав з Каліфорнії назад до Лондона, а продюсерське коло — навпаки, розширилося.
Що шукати на вінілі
Ювілейне видання Royal Blood 2024 року — подвійний золотий вініл у розкладній обкладинці з дзеркальним картоном і друкованими внутрішніми конвертами; за хайп-стікером, бонусний диск містить B-сторони, концертні записи, невидане демо й постер. За нотатками Discogs, у матричному раннауті сторін C і D цього тиражу вибитий інший каталожний номер, ніж на корінці й лейблах, — не помилка друку, а особливість самого пресу. Back To The Water Below — обмежений прозорий вініл, ексклюзив для окремих мереж магазинів, із друкованим внутрішнім конвертом (тексти й фото гурту на різних сторонах); 500 копій додатково випустили як нумеровані та підписані гуртом видання під маркою Assai Obi Editions — з японською обі-стрічкою на обкладинці, що для британського інді-рок-релізу саме по собі рідкість. Схожий формат використали й для ювілейного Royal Blood: 200 копій отримали таку саму нумеровану обі-стрічку від того ж магазину Assai Records. How Did We Get So Dark? — 180-грамовий вініл із download-кодом; частину підписаних примірників зі стікером-штрихкодом продавали окремо через Amazon і Warner Music Shop, а раннаут на цьому тиражі, за нотатками Discogs, вирізаний вручну.
З чого почати
Якщо хочете найповніше знайомство — беріть ювілейне видання Royal Blood (2024): дебютний альбом плюс десять років бонусів на другому диску.
Якщо цікавить продюсерський список рівня альтернативного року — на Trouble’s Coming над треком додатково працював Пол Епворт, продюсер Адель і Florence + The Machine.
Якщо шукаєте найновіший студійний альбом — Back To The Water Below (2023) показує дует із тим самим мастеринг-інженером, що й на ювілейному перевиданні.
Що на другій стороні Trouble’s Coming, якщо це односторонній сингл? +
Друга сторона порожня для звуку, але не для дизайну: за нотатками Discogs, на ній вигравіювано напис «I Hear Trouble Coming» — це не помилка преса, а частина оформлення релізу. Сам сингл іде в помаранчевому внутрішньому конверті й мастерингований окремо від альбомів — Джо Лапорта (Joe LaPorta) в США, тоді як лак для нього різав Баррі Грінт (Barry Grint) в Alchemy Mastering у Британії.
Хто мастерингував ці платівки? +
How Did We Get So Dark? мастерингував Браян Люсі в Лос-Анджелесі. Back To The Water Below і ювілейне видання Royal Blood — Метт Колтон у Metropolis Mastering, Лондон (на ювілейному виданні — разом із Джоном Девісом).
Чим цінне ювілейне видання Royal Blood 2024 року? +
Це подвійний золотий вініл: перший диск — оригінальний дебютний альбом, другий — B-сторони, живі записи, невидане демо й постер, за даними хайп-стікера видавця.
З чого краще почати знайомство з гуртом? +
Ювілейне видання Royal Blood (2024) дає одразу і дебютний альбом, і десятирічний бонусний матеріал в одній коробці — зручна відправна точка для нового слухача.





