Вінілові платівки Fleetwood Mac

«The Dance» — концертний альбом Fleetwood Mac 1997 року, і на гіп-стикері нашого видання прямо написано: «1997 Live Album First Time On Vinyl». Тобто оригінальний реліз на вінілі не виходив узагалі — платівку надрукували вперше лише 2018-го, через двадцять один рік після концерту. У каталозі JPV — десять видань гурту, і майже всі вони так чи інакше є перевиданнями, а не оригінальними тиражами своїх років.

Як змінювалося звучання

Назва гурту складена з прізвищ двох учасників — Mick Fleetwood і John McVie, це видно навіть у кредитах MusicBrainz, де обидва позначені як «eponymous». Найранніший склад за тими ж кредитами — Peter Green, Jeremy Spencer і Bob Brunning поруч із Fleetwood: британський блюз-рок до того, як до гурту приєдналися Lindsey Buckingham і Stevie Nicks і звучання розвернулося в бік каліфорнійського студійного поп-рока. «Rumours» 1977 року писався й зводився одразу в шести студіях — Record Plant у Сосаліто й Лос-Анджелесі, Wally Heider, Criteria, Davlen Sound і навіть у актовій залі Zellerback Auditorium Каліфорнійського університету в Берклі, а продюсував альбом сам гурт разом з Ken Caillat і Richard Dashut. Двадцять років по тому «The Dance» — це вже не студійна збірка, а концертний документ возз’єднання класичного складу, записаний і зведений Elliot Scheiner разом із Lindsey Buckingham. Але є й наскрізна нитка через усі три перевидання: лак для «Rumours» (2025), «Tango In The Night» (2017) і «The Dance» (2018) різав один інженер, Chris Bellman — вісім років і три геть різні релізи під одними руками.

Що шукати на вінілі

Заводи для одного інженера різні: «Tango In The Night» і «The Dance» пресували на Optimal Media в Німеччині, а от свіже перевидання «Rumours» 2025 року — заплутаніша історія: у нотатках Discogs зазначено «Made in Czech Republic», тоді як у кредитах виробником значиться Memphis Record Pressing зі США, а матриці плавили на GZ Media в Чехії. Схоже, друк і плавлення матриць розведені географічно — варто звіряти власний примірник із раннаутом, а не покладатися на одну назву заводу. У «The Dance» Discogs фіксує кілька паралельних варіантів одного тиражу: на одних екземплярах на етикетці є позначки прав GEMA/BIEM, на інших — код LC02982, а текст авторських прав на зворотній стороні конверта займає то один, то два рядки. На «Rumours» 2025 року раннаути здебільшого штамповані, окрім одного варіанту з кодом «R1-3010-A», який натомість вигравіюваний.

З чого почати

Для класичного студійного Fleetwood Mac — «Rumours», перевидання 2025 року з лаком Chris Bellman і подвійною заводською історією Чехія-США. Для пізнішого, вже вісімдесятницького звучання гурту — «Tango In The Night» 2017 року, ремастерингований тим самим інженером на Optimal Media. Для тих, хто хоче почути гурт наживо на возз’єднанні класичного складу — «The Dance», перший вініловий тираж концерту 1997 року, випущений лише 2018-го. Напрямок класичного рок-звучання в нашому каталозі ширший за один гурт: золота ера рока і загальніший рок — там Fleetwood Mac стоїть поруч із сучасниками свого часу.