Поставте голку на першу доріжку. Стрімко біжить гітара, у ритмі сховано дивний глухий стукіт (це паличками б’ють по шкіряному кріслу), і чоловічий голос легко, майже весело співає про кінець кохання. Ця весела пісня написана про жінку, яка співає в тому самому гурті.
Так починається «Rumours», «Чутки». П’ятеро людей, дві пари, які розпадаються, і один шлюб, що тріщить, місяцями працюють в одній студії і пишуть пісні одне про одного. А потім виходять на сцену й співають їх одне одному в обличчя. З цього вийшла одна з найпродаваніших платівок в історії. Ось як це було.
Чому це ікона
Під час запису розпалися обидві пари в гурті: Джон і Крістін Макві, Ліндсі Бекінгем і Стіві Нікс. Rolling Stone пише, що Fleetwood Mac перетворили особисту драму на блискуче, мелодійне мистецтво: колишні закохані співали одне одному і одне про одного, а звучало все це як каліфорнійське сонце. Ця відвертість зачепила мільйони людей, і альбом став одним із найпродаваніших в історії. У списку 500 найкращих альбомів усіх часів Rolling Stone альбом стоїть на 7-му місці.
У 1978 році «Rumours» отримав «Греммі» як альбом року. Тільки в США продано понад 20 мільйонів копій, і RIAA дала йому діамантовий статус, а у світі — понад 40 мільйонів. У Британії він 14 разів платиновий і входить до двадцятки найпродаваніших в історії країни, а у 2003 році його внесли до Зали слави «Греммі».
Двоє з Каліфорнії і троє з Лондона
До 1974 року Fleetwood Mac був зовсім іншим гуртом. Його зібрали в Лондоні в 1967-му як британський блюз-гурт гітариста Пітера Гріна, а назву склали з прізвищ ритм-секції: барабанщика Міка Флітвуда і басиста Джона Макві. Згодом Мік і Джон навіть самі взялися вести справи гурту. У 1970-му до них приєдналася клавішниця і співачка Крістін Макві, Джонова дружина. Склад весь час мінявся, гітаристи приходили й ішли.
А тим часом у Каліфорнії двоє молодих музикантів, Ліндсі Бакінгем і Стіві Нікс, записали дуетом альбом «Buckingham Nicks». Вони познайомилися ще в школі, на вечірці в 1966 році. Альбом 1973 року провалився. Щоб платити за житло, Стіві працювала офіціанткою і прибирала в будинку продюсера Кіта Олсена. Ліндсі сидів удома і грав на гітарі.
І тут випадок. Мік Флітвуд шукав студію для запису і зайшов у лос-анджелеську Sound City. Олсен якраз увімкнув пісню цього дуету, «Frozen Love». Невдовзі Мік покликав Ліндсі в гурт, з однією умовою: тільки разом зі Стіві. 31 грудня 1974 року, просто на Новий рік, Fleetwood Mac став квінтетом.
Перший же спільний альбом, «Fleetwood Mac» 1975 року, піднявся на перше місце в США. Гурт, який вісім років шукав себе, раптом опинився на вершині. І саме тоді все почало розвалюватися.
Рік, коли всі розійшлися
Джон і Крістін Макві були одружені вісім років. Після пів року безперервних гастролей їхній шлюб закінчився. Вони перестали спілкуватися і говорили тільки про музику.
Ліндсі й Стіві то сходилися, то розходилися, постійно сварилися, і, як згадують, сварки вщухали лише тоді, коли вони разом працювали над піснями. Тепер вони розійшлися остаточно. А в Міка Флітвуда в цей самий час розпадався власний шлюб.
Будь-який інший гурт на цьому б закінчився. Fleetwood Mac вирішив записувати новий альбом. Ліндсі потім пояснював, як це було можливо: особисті почуття доводилося «тримати в одному кутку кімнати», а працювати — в іншому.
Саусаліто: студія, яку ніхто не любив
У лютому 1976-го гурт приїхав у Саусаліто, містечко біля Сан-Франциско, у студію Record Plant. Більшість хотіла записуватися вдома, але Мік наполіг. Жінки жили в квартирах біля гавані, чоловіки в будиночку при студії.
Продюсувати допомагали двоє молодих звукорежисерів, Кен Кайлат (Ken Caillat) і Річард Дашут. Кайлат пізніше згадував, що йому доводилося бути не лише продюсером, а й психотерапевтом: «Коли все було божевільним, я мав залишатися нормальним». Ліндсі тим часом узяв керування записом на себе: він хотів зробити справжній поп-альбом. А гурт хотів платівку без жодної прохідної пісні, де кожен трек міг би бути синглом.
Уявіть цю кімнату. Ліндсі пише пісню, у якій прощається зі Стіві. Стіві пише пісню, у якій прощається з Ліндсі. Крістін пише пісню для Джона, а Джон грає в ній на басу. І всі вони співають одне одному на бек-вокалі.
Одного дня Стіві пішла в окрему кімнату студії, яка, за чутками, належала Слаю Стоуну, зірці фанку. Там стояли ліжко й електропіаніно. Вона сіла на ліжко, знайшла ритм і за десять хвилин написала «Dreams» . Крістін спочатку назвала пісню нудною. Через рік ця «нудна» пісня стала першим і єдиним синглом Fleetwood Mac, що очолив американський чарт.
А Крістін одного вечора близько опівночі за пів години написала «Songbird» . Записати її не було з ким, тож щоб не забути мелодію, вона не спала всю ніч. Зранку зіграла Кайлату, і той вирішив: цій пісні потрібен концертний зал. 3 березня 1976 року орендували порожню залу Зеллербах в університеті Берклі. Кайлат замовив букет квітів на рояль і поставив над ним три прожектори, а решту світла вимкнув. Довкола розставили п’ятнадцять мікрофонів. Крістін грала сама, а Ліндсі тихо тримав ритм на гітарі за лаштунками. Писали до ранку.
Була й технічна драма. Плівки так затерли від нескінченних дописувань, що бочка й малий барабан звучали «мертво». Спеціаліст рятував запис буквально по ударах: звіряв пошкоджені плівки із запасними копіями за малим барабаном і хай-хетом. Через це скасували осінній тур, на який уже продали всі квитки, і реліз зсунувся з вересня 1976-го на наступний рік.
Назву придумав Джон Макві. Йому здавалося, що всі вони пишуть «щоденники» одне про одного. Ну, а що люди чують про чужі щоденники? Чутки.
Сорок мільйонів чуток
Альбом вийшов 4 лютого 1977 року. Ще до релізу магазини замовили 800 тисяч копій, найбільше в історії Warner Bros. на той момент. «Rumours» провів на першому місці американського чарту 31 тиждень. Усі чотири сингли потрапили в першу десятку, «Dreams» став першим. А в лютому 1978-го гурт отримав «Греммі» за альбом року.
І ось головне: у турі вони виходили на сцену й співали ці пісні поруч із тими, про кого ці пісні. Ліндсі співав «Go Your Own Way» за кілька кроків від Стіві. Вона потім зізнавалася, що на сцені їй інколи хотілося підійти й висловити йому все просто там.
Сьогодні «Rumours» продано понад 40 мільйонів копій. У 2018 році Бібліотека Конгресу США внесла його до реєстру записів, які зберігають для історії, а Rolling Stone у своєму списку 500 найкращих альбомів ставить його на 7-ме місце. Пісня «Don’t Stop» стала гімном передвиборчої кампанії Білла Клінтона в 1992-му, і в січні 1993-го, на святкуванні інавгурації, «Rumours»-склад заради цієї пісні знову вийшов на одну сцену.
А восени 2020-го чоловік з Айдахо на ім’я Натан Аподака зняв себе на телефон: їде на скейті на роботу, бо зламалася вантажівка, п’є журавлиний сік і підспівує «Dreams». Відео подивилися десятки мільйонів людей, пісня повернулася в американський чарт, а альбом знову піднявся в першу десятку. Через 43 роки після виходу.
Що залишилося
Гурт не розпався: тим самим складом вони записали наступний альбом, «Tusk». А в 1997-му, на двадцятиріччя «Rumours», зібралися знову для концерту «The Dance». У 1998-му їх прийняли до Зали слави рок-н-ролу.
Крістін Макві не стало 30 листопада 2022 року, їй було 79. Її пісні на цій платівці досі звучать так, ніби написані вчора.
Дві дерев’яні кульки
На обкладинці «Rumours» лише двоє: Мік Флітвуд і Стіві Нікс, обоє в сценічних костюмах. Усі фото для альбому зробив Герберт Ворсінгтон; на звороті — колаж портретів усього гурту. Нікс тут у своєму образі Ріаннон, яку сама називала «старою валлійською відьмою». Героїню вона взяла з роману Мері Бартлет Лідер «Triad» і заспівала про неї в пісні «Rhiannon». Флітвуд стоїть поруч, поставивши ногу на табурет, і тримає її за руку.
А тепер придивіться: між ногами Флітвуда звисають дві дерев’яні кульки. Це підвіски від зливних ланцюжків, які він колись просто зірвав у туалеті. «Я відірвав їх від унітаза й повісив між ногами», — згадував він. Так і вийшов на сцену, «і після того це просто прижилося». Кульки стали його талісманом і роками були поруч із барабанною установкою.
У грудні 2022 року ці кульки з обкладинки продали на аукціоні Julien’s у Беверлі-Гіллз за 128 тисяч доларів.
Як слухати: сторона за стороною
Тут три автори пісень, і кожен розповідає свою версію одного й того самого року. Ліндсі сердиться і тікає вперед, Стіві згадує і чаклує, Крістін утішає і закохується знову. Ось про що вони співають.
Сторона A · 19:07 · розставання
Second Hand News · 2:42 · співає Ліндсі Бакінгем
Чоловік після розриву вдає, що йому легко, і шукає розради в інших. Але між рядків чути, що жити без неї він теж не вміє. Спочатку гурт грав її як марш, а потім Ліндсі почув «Jive Talkin’» Bee Gees і перетворив її на танцювальну. Текст він спершу не показував, щоб не сваритися зі Стіві.
Dreams · 4:15 · співає Стіві Нікс
Відповідь Стіві: ти хочеш свободи, будь ласка, але подумай, що втрачаєш. Пісня про розрив без злості, тиха і впевнена. Гіпнотичний ритм — це вісім тактів Мікової гри, які Кайлат зациклив на плівці.
Never Going Back Again · 2:02 · співає Ліндсі Бакінгем
Наївна радість людини, якій здається, що смуток більше не повернеться. Сам Ліндсі потім визнавав, що так у житті не буває. Одна акустична гітара, на якій Кайлат міняв струни кожні двадцять хвилин заради свіжого звуку.
Don’t Stop · 3:10 · співають Крістін Макві й Ліндсі Бакінгем
Не думай про вчора, думай про завтра. Крістін писала її для Джона, а він дізнався, про кого пісня, тільки коли альбом вийшов. Підстрибує вона завдяки «таперному» піаніно з металевими кнопками на молоточках.
Go Your Own Way · 3:40 · співає Ліндсі Бакінгем
Найгіркіша пісня альбому: йди своєю дорогою, якщо тобі так треба. Ліндсі написав її у Флориді, в орендованому будинку між концертами. Стіві просила прибрати один рядок про неї, він не прибрав. Соло Кайлат склеїв із шести різних дублів.
Songbird · 3:18 · співає Крістін Макві
Колискова з обіцянкою любити, як ніхто. Крістін казала, що пісня ні про кого конкретно, вона про всіх, тому її ставлять і на весіллях, і навіть, за її словами, на похоронах собак. Записана наодинці в порожній залі Берклі, з квітами на роялі.
Сторона B · 20:20 · рахунки і ніжність
The Chain · 4:27 · співають Ліндсі, Стіві й Крістін
Обіцянка, яку не можна порушити: ми ніколи не розірвемо ланцюг. Єдина пісня, автором якої записані всі п’ятеро. Її склеювали з шматків різних пісень, різали плівку лезом, а як поєднати все разом, Ліндсі зрозумів лише за три тижні до кінця запису. Басова партія Джона в фіналі майже двадцять років була заставкою трансляцій «Формули-1» на BBC.
You Make Loving Fun · 3:33 · співає Крістін Макві
Пісня про нове кохання, легке й радісне. Крістін написала її про свого нового хлопця. Джонові, за спогадами Кайлата, вона сказала, що пісня про її собаку. На записі Мік лежав на підлозі й натискав рукою педаль ефекту, бо Крістін не встигала грати і тиснути ногою одночасно.
I Don’t Want to Know · 3:13 · співає Стіві Нікс з Ліндсі
Не хочу знати, чому кохання проходить повз. Стіві й Ліндсі написали її ще в 1974-му, до Fleetwood Mac, під впливом Бадді Голлі. Дванадцятиструнна гітара і їхні голоси разом, наче нічого не сталося.
Oh Daddy · 3:54 · співає Крістін Макві
Пісня про Міка Флітвуда, якого в гурті звали Big Daddy, «Великим татом», і про його дружину: вони саме тоді знову зійшлися. Записували спонтанно, бас Джона тут імпровізація.
Gold Dust Woman · 5:13 · співає Стіві Нікс
За словами Стіві, це портрет людини в поганих стосунках, яка намагається вистояти і жити далі. Остаточний дубль записали близько четвертої ранку: Стіві заспівала його з чорним шарфом на голові, щоб зосередитися. А Мік бив молотком листи скла, щоб підкреслити її голос.
Усі платівки Fleetwood Mac, які є в нас, зібрані на сторінці гурту.
Замість післямови
А ви знаєте, що написала Стіві Нікс, коли їй уперше дали записати власний альбом? І що зробив Ліндсі Бакінгем, коли після «Rumours» від нього чекали ще одного такого самого, а він вирішив записати подвійний і дивний «Tusk»? І як цей гурт звучав у 1968-му, коли був британським блюзом Пітера Гріна?
Ця історія — лише двері. Якщо вона вас зачепила, візьміть із собою її частинку на вінілі: п’ять голосів однієї кімнати в Саусаліто, які вміщаються у вашій. І так, будемо чесні: на цьому ми теж заробляємо. Але закохати вас у музику для нас усе одно важливіше.
Команда Just Punk Vinyl