Вінілові платівки Editors

У каталозі Editors одна позиція — «EBM», восьмий студійний альбом гурту, виданий 2022 року. Наше видання — лімітований помаранчевий двовініл, і, попри подвійний формат, це не гейтфолд: обидві платівки лежать в одному одинарному конверті зі спот-УФ-лаком на логотипі, а на боці D немає жодного треку — там витравлено сам напис «EBM». Ще одна деталь з нотаток Discogs: альбом офіційно написаний гуртом разом із зовнішнім співавтором — Blanck Mass, електронним музикантом і продюсером, що для Editors нетипово: на попередніх релізах авторство зазвичай лишалося виключно за учасниками гурту.

Як змінювався склад і звучання

Editors зібралися 2002 року в Стаффордширському університеті: Том Сміт (вокал, гітара, клавішні), Расселл Літч (бас), Ед Лей (ударні) і Кріс Урбанович (гітара). Урбанович покинув гурт 16 квітня 2012-го — за даними MusicBrainz, саме тоді на його місце прийшли одразу двоє нових учасників, Джастін Локі і Елліотт Вільямс. На «EBM» ця заміна відчувається не тільки на слух: обидва — Локі і Вільямс — значаться в кредитах Discogs як продюсери альбому поряд із запрошеним Blanck Mass, тобто нинішні гітаристи гурту не просто грають, а безпосередньо відповідають за продакшн. Зводив запис Дейв Сарді, а мастерингом займався Стівен Маркуссен — обидва імена, що регулярно з’являються в кредитах великих рок-видань. Сама назва альбому — «EBM» — збігається з абревіатурою жанру electronic body music, і це не єдиний натяк на електронний ухил: значна частина продюсерської команди цього разу прийшла не з рок-середовища, а з електронної сцени.

Що шукати на вінілі

Тираж — лімітований, помаранчевий колір вінілу, одинарний конверт (не гейтфолд) зі спот-УФ-лаком на логотипі, друковані внутрішні конверти і друковані — не паперові наклеювані — етикетки безпосередньо на платівках. Записували альбом у Chapel Studios (Лінкольншир), зводили в Hillside Manor, лак різали в The Exchange Vinyl інженером Саймоном Дейві, а пресували на заводі Optimal Media GmbH у Європі. Права © і ℗ належать самому гурту за ліцензією Play It Again Sam; видання публікується Strictly Songs і BMG. На шринк-обгортці, за нотатками Discogs, надрукований стикер із назвою альбому і форматом — стандартна практика для лімітованих накладів, які продавалися через окремі вебмагазини. Наприклад, перші примірники з нідерландського вебмагазину Platomania (Concerto/Plato) йшли з підписаним принтом, а окремий наклад продавав французький FNAC — типова для лімітованих видань мережа регіональних ексклюзивів, зафіксована прямо в нотатках Discogs.

З чого почати

Тим, хто пам’ятає ранніх Editors з гітарним пост-панком 2000-х: склад із двома новими гітаристами і співавторством Blanck Mass дає інше, більш електронне звучання — вартий уваги контраст. Тим, кого цікавить сама подія заміни музикантів: 2012 рік — зручна точка відліку, після якої гурт існує вже в нинішньому п’ятиразовому складі понад десять років — фактично більше половини всієї історії гурту. Тим, хто збирає видання заради об’єкта: помаранчевий колір, одинарний конверт і витравлена сторона D роблять цей наклад візуально відмінним від типового рок-гейтфолда. Поруч у каталозі — напрямок Інді-рок, наша пряма полиця для цього видання. Last.fm описує Editors саме як «post-punk revival» гурт — це ширший контекст, не наш точний напрямок для конкретно цього релізу, дивитися можна в Пост-панк.