Вінілові платівки Silversun Pickups

Назву цей лос-анджелеський гурт узяв у крамниці спиртного навпроти клубу Silverlake Lounge, де вони грали на початку двотисячних. Склад від того часу не змінився: Браян Оберт зі співом і гітарою, Ніккі Моннінгер на басу, Крістофер Гуанлао за барабанами і Джо Лестер на клавішах. Для американського альтернативного року, де кожен другий гурт міняє половину людей після другої платівки, це майже аномалія — і чути її можна в тому, наскільки однаково вони звучать через двадцять років.

Як змінювалося звучання

Тегова картина в MusicBrainz у них розмита: alternative rock, indie rock, indietronica, shoegaze — і жоден варіант не переважає. Це чесно описує сам гурт. У ранніх записах шар гітарного шуму густий настільки, що їх регулярно порівнювали зі Smashing Pumpkins; у пізніших крізь той самий шум усе виразніше проступають клавіші Лестера й прямі поп-мелодії.

Точкою розвороту став 2015 рік. Гурт пішов із Dangerbird і завів власний лейбл New Machine Recordings, і Better Nature вийшла на ньому під номером NMR001 — тобто буквально першим релізом. Зводив її Алан Молдер, майстерив Джон Девіс у лондонській Metropolis, а записували в The Garage в каньйоні Топанга. Це найшумніша з трьох платівок, що лежать у нас.

Далі двічі поспіль за пульт сідав Бутч Віг. Widow’s Weeds 2019-го — десять пісень, зроблених повільніше й прозоріше за все попереднє. Physical Thrills 2022-го — подвійник на чотирнадцять позицій, записаний частинами в чотирьох різних студіях, від Eastwest до домашньої Dave’s Room, і це чути: платівка навмисне зшита з різних за фактурою шматків.

Що шукати на вінілі

Найважливіше про Better Nature: у нас це подарункове видання, і друга платівка в ньому — одностороння. На одному боці музика, на звороті гравіювання, тож із чотирьох боків комплекту грають три. Диски двоколірні за технологією color-in-color: прозорий із помаранчевим і прозорий із рожевим. У набір також входив CD-діджипак і підписаний конверт. На Discogs це видання стоїть у 201 колекції — і 189 людей позначили, що хочуть його купити; такого співвідношення «маю» до «хочу» серед сучасних тиражів майже не буває.

Widow’s Weeds — теж комплект із двох дисків, але зовсім з іншої причини: десять пісень розкладені на чотири боки, бо платівки нарізані на 45 обертах. Один диск рожевий мармуровий, другий синій мармуровий, наклад пронумерований (спершу оголошували 800 копій, потім довели до тисячі), а перші п’ятсот ішли з підписаним аркушем текстів. Лак різала Емі Драгон, майстеринг у Хеби Кадрі. Physical Thrills зроблена тією ж парою рук на майстерингу, але лак нарізав Гай Дейві в лондонській Electric Mastering — і обидва підписалися прямо в раннауті: на боках A і C вибито HEBA K./ G.D. ELECTRIC.

З чого почати

Найкоротший шлях усередину — Physical Thrills: чотирнадцять треків на двох дисках, звичайні 33 оберти, без ускладнень із комплектацією. Це нормальна перша платівка гурту в колекції. Цей шар каталогу в нас підписаний як Alternative Rock.

Тим, хто збирає саме звук, а не дискографію, більше скаже Widow’s Weeds: 45 обертів на широкій канавці дають тут відчутно більше повітря навколо голосу Оберта, а платити за це доводиться перевертанням диска кожні дванадцять хвилин.

Якщо ж вас цікавить та сама стіна гітар, з якої гурт починав, беріть Better Nature і поруч дивіться, що ще є в Shoegaze/Dream Pop — саме туди веде ця частина їхнього звучання.