Вінілові платівки Neil Young

Наш каталог Neil Young — це переважно платівки з офіційної кураторської серії Neil Young Archives: Harvest промаркований на конверті як «Disc 04» цієї серії, а Young Shakespeare (1971) вперше побачив вініл 2021 року саме завдяки архіву на neilyoungarchives.com. Виняток — Zuma (1975), яку ми продаємо в куди скромнішому європейському перевиданні 1990-х: білий внутрішній конверт без жодних вкладишів і зовсім інший, непримітний мастеринг-заклад — Strawberry Mastering, а не Bernie Grundman.

Як змінювався звук: від Crazy Horse до архівного соло

Zuma записана з гуртом Crazy Horse — електричним, гітарним складом Ніла Янга, продюсували Девід Бріггс і сам Янг. Harvest (1972), навпаки, записаний практично без гурту: за кредитами Discogs сесії пройшли одразу в чотирьох різних місцях — від студії Quadrafonic в Нешвіллі до Royce Hall в UCLA, — а продюсерів було троє: Елліот Мейзер, Генрі Лові й Джек Ніцше. Найдальший від студійного звучання наш реліз — Young Shakespeare: сольний акустичний концерт, записаний 22 січня 1971 року в театрі Shakespeare Theatre у Стратфорді, Коннектикут, і зведений лише 2021-го з цифрового трансферу 192/24. Freedom (1989, наше перевидання 2024-го) — протилежний полюс: за кредитами в записі задіяно щонайменше сім різних майданчиків, включно з мобільними студіями Record Plant і Remote Recording Services, від концертного залу Jones Beach до ранчо Broken Arrow. А Harvest Moon (1992, наше видання 2017 року) розкриває окремий курйоз: в США альбом 1992-го спершу взагалі не виходив на вінілі — за нотатками Discogs, наш тираж промаркований «First Time On Vinyl In The U.S.» і вийшов лише 2017-го до Record Store Day Black Friday, лімітом 5000 копій — тож для американського ринку це не перевидання, а справжня прем’єра на вінілі.

Що шукати на вінілі

Лак для Harvest, Harvest Moon, Young Shakespeare і Freedom різав один інженер — Кріс Беллман (Chris Bellman) в Bernie Grundman Mastering, і на стікері Harvest прямо вказано: мастеринг з оригінальних аналогових майстер-стрічок. Young Shakespeare натомість — цифровий мастеринг з трансферу 192/24, у розкладній обкладинці Stoughton tip-on з чорним поліетиленовим внутрішнім конвертом і промокартою сайту архіву. Zuma випадає з цього ряду повністю: пресована в Німеччині заводом Record Service Alsdorf, мастерингована в Strawberry Mastering, без розкладної обкладинки чи будь-яких додаткових вкладишів — це перевидання доархівної епохи. After The Gold Rush у нас — нумерований бокс-сет до 50-річчя альбому з бонусним 7″, платівка виготовлена в Німеччині, а сингл — у Чехії. У Harvest Moon четверта сторона взагалі не містить музики: за нотатками Discogs, це односторонній диск із гравіюванням обкладинки альбому замість доріжок.

З чого почати

Якщо хочете класичний кантрі-фолк Ніла Янга — Harvest (1972) залишається найвпізнанішою точкою входу, тим паче в нас це офіційний аналоговий мастеринг серії Archives.

Якщо цікавить електричний, гуртовий Янг — Zuma з Crazy Horse ближча до рок-класики 1970-х, хоч наше видання і найскромніше поліграфічно з усіх шести.

Якщо хочете почути щось, чого не було на жодному студійному альбомі — Young Shakespeare: сольний концерт 1971 року, випущений на вінілі лише через п’ятдесят років.