Freetekno & Hardtek ⁰

Травень 1992-го, поле в англійській глибинці, ранок понеділка. Музика грає з п’ятниці. Навколо стоять фургони й автобуси, горять вогнища, і десятки тисяч людей приїхали сюди не на концерт, бо концерту ніхто не оголошував. Тут немає квитків, сцени і зірок. Є стіна колонок, генератор і компанія молодих лондонців, які вирішили, що музика має належати всім.

Фрітекно і хардтек — це не просто швидке техно. Через цю музику британський парламент змінив закон, а музиканти стали кочівниками й повезли свої вечірки від Парижа до Праги. Звук і спосіб життя тут збігаються.

Свобода, яку чути за кілометр

Фрітекно — про право бути разом без дозволу. Тут немає фейсконтролю, плати за вхід і власника клубу, який вирішує, хто гідний танцювати. Слово «free» означає водночас «безкоштовно» і «вільно», і обидва значення серйозні. На такі вечірки приходили безробітні й студенти, мандрівники й міські підлітки, і перед басом усі були рівні.

У цій музиці є впертість і навіть злість, але не безвихідна. Так злиться людина, якій сказали «тут не можна», і вона відповідає ще гучнішим кіком. Водночас ця музика дивно тепла. Біт годинами повторюється, ніби весь натовп дихає разом, і в якийсь момент ти перестаєш бути окремою людиною. Її вмикають, коли хочеться вибити з себе тиждень, втекти від правил і опинитися в таборі, де всі свої. У ній впізнає себе кожен, хто почувався зайвим у «нормальному» світі.

Лондонські сквоти і табори мандрівників

Британія початку 90-х переживала рецесію: було багато безробітних і порожніх будівель, які займали сквотери. Рейв уже вийшов із клубів на склади й поля, а поліція ганялася за нелегальними вечірками. У 1990 році в сквотах лондонського Westbourne Park з’явилася Spiral Tribe. Це був колектив і саунд-система, тобто колонки, генератор і команда, яка возить усе це з собою. Заснували її Mark Harrison, Debbie Griffith і Simone Feeney.

Невдовзі вони зблизилися з New Age travellers — людьми, які жили у фургонах і їздили з одного безкоштовного фестивалю на інший. Рейвери принесли в цю культуру техно, а мандрівники дали рейверам життя без адреси. У травні 1992-го поліція не пустила кочівників на їхній звичний фестиваль, і вони зупинилися на пустищі Castlemorton Common. Туди приїхала й Spiral Tribe, і стихійний табір став тижневим рейвом на 20–40 тисяч людей.

Проти «повторюваних ударів» і шоу-бізнесу

Учасників Spiral Tribe заарештували. Суд тривав близько чотирьох місяців і закінчився виправданням, але таблоїди вже налаштували публіку проти рейверів. У 1994 році ухвалили Criminal Justice and Public Order Act. Він дозволяв поліції розганяти зібрання під музику, що складається з «послідовності повторюваних ударів». Закон, який описує музику через її ритм, — це майже визнання її сили. Spiral Tribe поїхала на континент ще в 1993-му. У Франції Debbie вигадала слово teknival для першого такого збору в Beauvais, а в Чехії з 1994-го щороку почав збиратися CzechTek. До індустрії колектив ставився принципово. Коли частина учасників підписала контракт із лейблом Big Life, вони домовилися, що «Forward the Revolution» вийде анонімно і ніхто не отримає з нього особистого прибутку. Свій лейбл Network 23 вони заснували в Парижі як некомерційний канал зв’язку на противагу мейнстріму. Тут легко впізнати дух Detroit Techno, особливо колективу Underground Resistance, який ховав обличчя і воював із мейнстрімом.

Підшипники в бетонній трубі

Simon Reynolds — британський критик, який написав головну історію рейву. Почувши 1992 року сет на вечірці Spiral Tribe, він порівняв його з кульковими підшипниками, що торохкотять у бетонній трубі. Фрітекно складається з жорсткого, навмисно брудного біту драм-машини Roland TR-909, кислотних петель синтезатора TB-303, уривків семплів і ламаних перебивок, що залишилися від брейкбіт-хардкору. У треках немає куплетів і приспівів: вони затягують по колу, як спіраль. Продакшн простий, бо інакше не було як: частину треків Network 23 записали в мобільній студії просто в дорозі, а перші платівки віддрукували на дешевому чеському заводі зі слабким звуком. Класикою вони все одно стали, бо писалися для стіни колонок у полі о п’ятій ранку. Хардтек — французька гілка, що виросла на теквіналах, — зробив кік ще густішим і перевантаженішим, а мелодії та семпли виніс на перший план.

Від французьких полів до жорсткіших сцен

Найбільше цей стиль змінив саму вечірку. Слідом за Spiral Tribe Європою поїхали десятки саунд-систем — Bedlam, Circus Warp, Vox Populi. Шотландська Desert Storm у середині 90-х влаштовувала рейви навіть у воєнному Сараєві. Найміцніше сцена вкоренилася у Франції: там з’явилися хардтек і tribe, системи на кшталт Heretik System, а Crystal Distortion і 69db, продюсери з ядра Spiral Tribe, під спільною назвою R-Zac задали звук вільних вечірок 90-х. Тією ж енергією швидкості й спротиву живилися gabber і hard techno 2000-х, яке перенесло жорсткість поля в клуби.

З чого почати слухати

Почніть з EP Spiral Tribe «Forward the Revolution», який вийшов 1992 року на Big Life. Заголовний трек із голосом MC Scallywag звучить як маніфест, а «World Traveller Adventurer» — як гімн кочового життя. Далі переходьте до архіву Network 23. Платівка NET23-EP2 з «Jailbreak 69» Crystal Distortion і «Night Life» 69db — це вже чисте фрітекно, сире й гіпнотичне. Послухайте також Les Boucles Etranges, яких лейбл запросив до свого каталогу, а потім Heretik System — і ви почуєте, як ця музика стала французьким хардтеком.