Вінілові платівки Toto

Toto зібралися 1977 року з людей, які до того грали на чужих платівках: сесійні музиканти найвищого рівня, чиї руки чутно на записах Стілі Дена, Майкла Джексона і ще пари сотень альбомів. Звідси й головна властивість гурту — бездоганне виконання, за яке їх однаково люблять і зневажають. MusicBrainz дає їм pop rock і rock майже врівень, а поруч ставить aor, jazz fusion і yacht rock: чотири різні способи сказати те саме.

Як змінювалося звучання гурту

Дебютний «Toto» 1978 року — найгітарніший їхній альбом, ще з відчутним впливом важкого року сімдесятих. «Turn Back» 1981-го пішов у цей бік остаточно і став найменш популярною платівкою раннього періоду: гурт спробував бути рок-гуртом і майже втратив аудиторію. «Toto IV» наступного року виправив усе одним махом — «Africa», «Rosanna», шість статуеток «Греммі» і звання альбому року. «The Seventh One» 1988-го — це вже зріла студійна робота вісімдесятих, де фьюжн-коріння музикантів виходить на поверхню відкрито.

«Toto IV» здобув «Греммі» за альбом року ще 1982-го, і наше перевидання 2020-го прямо це підтверджує хвалебним стикером на частині накладу. Ремастерингом займалися відразу четверо: сам гурт Toto разом з Елліотом Шайнером, Гевіном Лурсеном і Рубеном Коеном, а лак під новий мастер різав Кріс Беллман. Ранні копії цього тиражу йшли з ваучером на завантаження від «We Are Vinyl» і стикером, що прямо називає три хіти — «Africa», «Rosanna» і «I Won’t Hold You Back». У раннауті частина напису витравлена механічно, а решта — лазером, і в третьому варіанті матриці до цього додається ще один семизначний номер штампера, якого немає в перших двох варіантах того самого тиражу.

Наклад тримають у колекціях 5047 користувачів Discogs із середньою оцінкою 4,6 з 441 голосу.

Що шукати на вінілі

Усі чотири наші платівки — з однієї серії Columbia під назвою We Are Vinyl, тираж 2020 року. Це важливо, бо серія зроблена однаково добре: ремастеринг робив сам гурт разом з Елліотом Шайнером, Гевіном Лурссеном і Рубеном Коеном, а лак для всіх чотирьох різав Кріс Беллман у Bernie Grundman Mastering. Його ініціали CB витравлені в ранауті кожного диска — за ними ці преси й упізнають. Пресувала GZ Media, зроблено в Європі.

Комплектація трохи різна. У «Toto IV» друкований внутрішній конверт із розгорнутими кредитами, а в ранніх примірниках лежав ще й ваучер на завантаження та наліпка з нагадуванням про «Греммі». «Turn Back» — єдиний, до якого доклали плакат гурту, і це найповніша комплектація в четвірці. «The Seventh One» і дебют ідуть із друкованими конвертами з текстами. Ваучери в усіх тиражах давно прострочені, тож розраховувати варто на вініл, а не на цифрову копію.

З чого почати

Відповідь очевидна: «Toto IV». Це не лише найвідоміший їхній альбом, а й найкраще зведений. Далі логічний дебют — там гурт ще голодний і грає жорсткіше. «The Seventh One» беріть, якщо любите вісімдесяті в їхньому студійному максимумі. «Turn Back» лишайте наостанок і знайте заздалегідь: у колекціонерів це найнижче оцінена платівка з чотирьох, і причина не в пресі, а в самому матеріалі.

Каталожно гурт стоїть у золотій добі року, і для перших двох альбомів це справедливо. Пізні речі ближчі до поп-року — там і шукайте сусідів.