Вінілові платівки Bee Gees

Одразу неприємне, щоб не було непорозумінь: із трьох наших платівок Bee Gees одна — неофіційне видання. «FM 1996» на лейблі Cult Legends зібраний із радіотрансляції концерту, права на нього гурт не давав, і в базі Discogs він так і позначений: Unofficial Release. Купувати його як повноцінний альбом не варто, як документ епохи — цілком.

Як змінювалося звучання гурту

Брати Гібб почали 1958 року і встигли побути трьома різними гуртами. Перший — шістдесятницький: бароковий поп, струнні, сумні балади, і саме звідти «Spicks & Specks» та «Massachusetts». Другий — той, який усі знають: із середини сімдесятих гурт перейшов на фальцет і танцювальний ритм, і «Saturday Night Fever» зробив їх найбільшими у світі. Третій — вісімдесяті й дев’яності, коли Баррі Гібб більше писав для інших, ніж для себе. Теги MusicBrainz це підсумовують чесно: disco з великим відривом, далі pop і baroque pop. У нас у каталозі є й офіційний «Timeless (The All-Time Greatest Hits)» 2018 року — двоплатівковий збірник у розкладній обкладинці на 180-грамовому вінілі. Мастерив цей тираж Рон Мак-Мастер на Capitol Mastering, друкував — чеський завод GZ Media. У кредитах Discogs — одразу п’ятеро продюсерів за різні періоди: Роберт Стігвуд, Аріф Мардін, Албі Ґалутен, Карл Річардсон і сам гурт. Цікава деталь із нотаток: ваучер на завантаження підписаний як MP3, хоча фактично видає нестиснуті WAV-файли — дрібна, але приємна неточність в описі на користь покупця. І ще одна: усі три брати Гібб зазначені авторами буквально кожного треку збірника — навіть тих періодів, коли основним автором був переважно Баррі. У раннауті кожної з чотирьох сторін — окремий матричний код (наприклад, 177759E1/C для сторони A), що підтверджує: платівку різали посторонньо, а не одним проходом на всі чотири боки. На етикетці — код лейбла LC 00148 і штрихкод 602567804574, стандартні реквізити для видань Capitol/UMe в Європі. Такий рівень деталізації в кредитах — типова ознака великих поважних перевидань, а не бюджетного другорядного тиражу.

Що шукати на вінілі

Найкраще зроблена з трьох — збірка «Timeless»: два диски по 180 грамів у розкладній обкладинці, двадцять один трек, мастеринг робив Рон Макмастер у Capitol Mastering, пресувала GZ Media. У конверт вкладали ваучер, і тут кумедна деталь: обіцяли MP3, а за посиланням лежали WAV-файли. Термін дії давно вийшов, але сама історія показова.

«Best Of Bee Gees» — перевидання 2020 року тієї самої збірки 1969-го, дванадцять треків раннього періоду. Диск лежить у простому білому висіченому конверті з поліетиленовою підкладкою, ранаути витравлені повністю, і частина рядка в них надрукована дзеркально. На етикетці стоїть «Spicks & Specks» — так позначали ще оригінальний випуск. «FM 1996» технічно найпростіший: звичайний чорний вініл, тринадцять треків, ніяких кредитів.

З чого почати

Якщо потрібні хіти, беріть «Timeless» — двадцять один трек покриває всі три епохи гурту, і зроблено видання добре. «Best Of Bee Gees» цікавий тим, хто хоче саме шістдесяті, до фальцету й диско. «FM 1996» має сенс третім і тільки якщо ви розумієте, що берете неофіційний концертний запис.

У нас гурт стоїть у диско, і для пізнього періоду це справедливо. Ранні альбоми ближчі до того, що зібрано в класичному попі — звідти й варто продовжувати, якщо вас цікавлять шістдесяті.