Вінілові платівки George Michael

Джорджіос Кіріакос Панайоту прожив у поп-музиці тридцять років і майже весь цей час намагався від неї відмежуватися. Спершу Wham! з Ендрю Ріджлі — яскравий підлітковий поп, який зробив його зіркою до двадцяти двох. Потім сольна кар’єра, в якій кожен наступний альбом був спробою зняти з себе попередній образ. Помер він на Різдво 2016 року, і за ці тридцять років жанрова мітка на ньому змінилася від «поп» до «блакитноокий соул», хоча голос лишався той самий.

Чотири спроби переписати себе

Wham! — це чистий синті-поп вісімдесятих: швидкі темпи, яскраві клавішні, тексти без другого дна. Саме звідти й походить пісня, яку сьогодні знають краще за будь-яку іншу в його доробку.

Faith 1987 року був першим розривом: гітари, соул, ритм-енд-блюз, доросла подача. Альбом продавався так, що вибратися з-під нього виявилося складніше, ніж із Wham!. Тому Listen Without Prejudice 1990 року став другим і жорсткішим розривом — Майкл прибрав власне обличчя з оформлення, відмовився знімати кліпи й записав тихішу, авторську платівку. Комерційно це коштувало йому дорого.

Older 1996 року — найтемніша його річ: приглушені аранжування, джазові й босанова-інтонації, темп нижчий за все, що він робив раніше. Слухачі досі позначають його одночасно як pop, blue-eyed soul і pop soul, і ці мітки описують не суперечність, а хронологію.

Що шукати на вінілі

Зараз більшість нових видань Джорджа Майкла — це ювілейні перевидання окремих пісень, а не альбомів. У 2024 році до сорокаріччя Careless Whisper вийшов мініальбом на 45 обертах, і в нашому каталозі він представлений у двох варіантах: американському від Columbia/Legacy на рубіновому мармуровому вінілі й європейському від Aegean/Sony у вигляді платівки із зображенням.

Ось тут потрібна чесність. Платівка із зображенням — найшумніший формат із можливих. Картинка друкується на паперовому шарі, який запресовують між двома тонкими шарами вінілу, і поверхня в такого диска завжди гучніша за звичайну. Для балади з великою кількістю тиші між фразами це помітно. Мармуровий прес звучить чистіше, картинковий — виглядає краще; вибір тут не про звук, а про те, навіщо ви берете платівку. Ми не будемо вдавати, що різниці немає.

Друге, що варто знати: 45 обертів на хвилину — це не примха оформлювача. Швидша швидкість дає ширшу канавку на ту саму секунду музики, і високі частоти на такому пресі проробляються краще. Для короткого релізу з двох-трьох треків це найрозумніший формат із можливих.

Третє — авторство. У Британії Careless Whisper вийшла як реліз Wham! за участю Джорджа Майкла, у США — як сольний. Тому в каталогах ту саму пісню можна знайти під двома різними іменами, і в пошуку це збиває.

З чого почати

Якщо ви шукаєте конкретно Careless Whisper, вибір зводиться до двох видань, і різниця між ними описана вище: рубіновий мармур — для прослуховування, платівка із зображенням — для полиці. Мармуровий варіант у нас беруть помітно частіше.

Якщо ж потрібен альбом, а не пісня, орієнтуйтеся так: Faith — для тих, хто хоче почути його на піку впізнаваності, Listen Without Prejudice — для тих, кого цікавить автор, а не зірка, Older — для пізнього вечора й повної тиші в кімнаті.

За звучанням вісімдесятих ми ставимо його в синті-поп та електро-поп. Проте все, що він робив після Faith, тримається не на клавішних, а на вокальній подачі, тому продовження шукайте в соулі — там його пізні платівки на своєму місці.