Вінілові платівки Simply Red

Simply Red зібралися в Манчестері 1985 року, і з першого складу під цією назвою лишився один Мік Гакнелл — вокаліст, автор і фактичний власник вивіски. Це варто знати до покупки: те, що на обкладинці виглядає як гурт, уже давно є Гакнеллом та найманими музикантами, і платівки різних десятиліть об’єднує голос, а не колектив. Тринадцять студійних альбомів, і кожен зайшов у першу десятку британського чарту — рідкісна рівність для поп-соулу. На вінілі каталог читається краще, ніж у стрімінгу, де все зводиться до трьох синглів і різдвяних плейлистів.

Як змінювався звук

Ранній Simply Red — це біла манчестерська команда, яка грає соул майже без студійних хитрощів: жива ритм-секція, орган, духові, мінімум обробки на вокалі. До кінця вісімдесятих Гакнелл переїхав записуватися до Лос-Анджелеса, і A New Flame зводили в Ocean Way Studios — звідти взялася глянцева, широко розставлена картинка, яка вже мало нагадує клубний соул перших платівок.

Дев’яності зробили з гурту стадіонну машину. Stars продавався так, що витіснив з першого місця геть усе, а звук пішов у бік прозорого поп-продакшену з латинськими і хаус-нахилами. Далі Гакнелл поступово вимикав моду і повертався до того, з чого починав: пізні альбоми звучать сухіше й тепліше, з живими духовими замість семплів. Time 2023 року — найдалі відхилений у цей бік запис: акустичні барабани, гурт у кімнаті, майже жодного натяку на дев’яності.

Що шукати на вінілі

У нас лежать три альбоми, і кожен представляє свою епоху: A New Flame, Stars і Time. Найважливіше — вони зроблені трьома різними командами інженерів, і це чути.

Наше видання A New Flame — 2024 рік, фонограма 1989-го, мастеринг зроблено в Bernie Grundman Mastering, тираж пресували на Optimal Media в Німеччині. У раннауті всі написи не витиснуті штампом, а вигравіювані вручну, причому позначки сторін дзеркальні: 1+ і 2 зі знаком рівності. У картці в нас це видання позначене як Original, хоча коректніше було б Reissue — фонограма 1989 року. Time 2023-го різали в паризькій La Source Mastering, лак нарізав Бенжамен Савіньйоні, і його ініціали BEN.S стоять у раннауті обох сторін; обкладинка розкладна. Stars у нас у британському перевиданні 2016 року, і воно єдине з трьох тиснуте не в Німеччині, а на французькому заводі MPO — у раннауті видно код заводу і літери PHD.

Практичний висновок простий: якщо збираєте комплект і хочете рівного звучання від платівки до платівки, беріть A New Flame і Time. Вони з одного заводу і зроблені за схожою логікою. Stars звучить голосніше й компресованіше — це не дефект, а рішення британського перевидання.

З чого почати

Якщо орієнтуєтеся на радіоверсію Simply Red і хочете саме ті пісні, які знаєте, — Stars. Це найкоротший шлях, десять треків, жодного зайвого. Якщо цікавить, як гурт звучав до слави, — A New Flame: там ще чути духові та живі клавіші, і водночас уже є студійний блиск. Якщо ж вам ближчий пізній Гакнелл, який більше не змагається з чартами, беріть Time.

Поруч у каталозі варто подивитися поп-рок — там більшість британських гуртів того ж покоління, — а якщо тягне саме до джерела, з якого Гакнелл усе взяв, зверніть увагу на соул.