Вінілові платівки Kittie

Kittie зібралися 1996 року в канадському Лондоні, Онтаріо, коли сестрам Ландер було чотирнадцять і дванадцять. Через чотири роки їхній дебют «Spit» став платиновим у США, і майже вся преса тоді писала не про музику, а про те, що гурт жіночий. Сама Морґан Ландер відповідала на це коротко й одноманітно двадцять років поспіль. Сьогодні в MusicBrainz Kittie позначені тегами nu metal вагою вісім і heavy metal вагою п'ять — і це вже про звук, а не про склад.

Як змінювалося звучання

«Spit» (2000) — це ню-метал у чистому вигляді: приглушені гітари, чергування шепоту й крику, продакшн, який сьогодні звучить датовано, але саме він тоді працював. Наступний «Oracle» (2001) уже інший — гурт пішов у бік дет-металу, і вокал Морґан з крику перейшов у нижчий, горловий регістр.

Далі десять років гурт рухався від альбому до альбому вглиб: «Until The End» (2004) з мелодійнішим матеріалом, «Funeral For Yesterday» (2007), «In The Black» (2009) і «I've Failed You» (2011), де ню-металу вже майже не залишилося. Після 2011 року була довга пауза, документальний фільм і повернення 2024-го з альбомом «Fire».

Що робить Kittie незвичними для свого покоління — вони не намагалися вийти з ню-металу через попову двері. Більшість ровесників у 2004 році пом'якшувалися; Kittie навпаки, важчали, і саме тому їхню дискографію сьогодні слухати легше, ніж більшість каталогу тієї сцени.

Що шукати на вінілі

Обидва наші видання — перевидання MNRK Music Group 2023 року на сріблястому металізованому пластику 180 грамів, і обидва лімітовані, але накладами різного порядку. «Spit» (MNK-LP-46778) обмежений п'ятьмастами копіями. «Until The End» (MNK-LP-46873) вийшов у форматі RSD First накладом 2500 і містить картку для завантаження — у нашій картці ця деталь не зазначена, її варто мати на увазі.

Для «Until The End» відомо, хто різав лак: Девід Чеппа в студії Plush Vinyl, його підпис «DC PLU» вибитий у раннауті обох сторін разом із назвою альбому й каталожним номером. Це рідкість — зазвичай у раннауті стоять лише коди. «Spit» такої інформації не має взагалі: у кредитах тиражу є ліцензіар Ng Records і виробник MNRK Records LP, а студія нарізки не вказана.

Із «Spit» пов'язана окрема технічна дрібниця, яка може здивувати. У нотатках Discogs зазначено, що позиції треків на релізі пронумеровані наскрізно, без поділу на сторони. Тобто на етикетці не буде звичних A1–A6 і B1–B5, і зорієнтуватися, де закінчується перша сторона, доведеться на слух або за конвертом.

Цифри спільноти показують цікаву асиметрію. «Until The End» має 1058 копій на руках при 118 бажаючих, а «Spit» — 806 на руках при 249 бажаючих. Наклад у п'ять разів менший, а попит утричі вищий: цей тираж закінчиться раніше. Середні оцінки теж не рівні — 4,68 у «Spit» проти 4,39 у «Until The End».

З чого почати

«Spit» — очевидний вхід, якщо цікавить ню-метал як явище: це один із небагатьох дебютів тієї хвилі, який досі не соромно поставити цілком. Сріблястий металізований пластик виглядає точно так, як мала б виглядати платівка 2000 року в уявленні 2000 року.

«Until The End» краще брати другим — там більше мелодії, чистого вокалу і структури, і після «Spit» це чути як розвиток, а не як інший гурт. Картка для завантаження в комплекті дозволяє одразу отримати цифрову копію.

Якщо ж ви заходите в цю сцену вперше, розумніше спершу пройтися по ню-металу загалом, а потім подивитися альтернативний метал — Kittie стоять рівно між цими двома полицями і в чистому вигляді не належать до жодної.