Вінілові платівки Radiohead

Radiohead зібралися в Абінгдоні, Оксфордшир, 1985 року — за біографією Last.fm, до складу входять Том Йорк (вокал, гітара, фортепіано, клавішні), брати Джонні Грінвуд (гітара, клавішні) і Колін Грінвуд (бас), Ед О’Браєн (гітара, бек-вокал) і Філіп Селвей (барабани, перкусія). З 1994 року гурт постійно співпрацює з продюсером Найджелом Годричем і художником обкладинок Стенлі Донвудом — і саме кредити Discogs на наших пластинках показують, як саме починалося це партнерство. У каталозі — п’ять студійних альбомів, кожен пресований на іншому заводі й у іншій країні.

Як змінювалося звучання

Дебютний «Pablo Honey» (1993) зводили Пол К. Колдері та Шон Слейд, а Найджела Годрича в кредитах ще немає. Уже на «The Bends» (1995) продюсером значиться Джон Леккі, але поруч із ним у кредитах Discogs вперше з’являється Найджел Годрич — із позначкою «Producer [With]», тобто ще як другий, допоміжний продюсер, а не головний. До «Kid A» (2000) розклад сил уже інший: Годрич — це «Engineer, Mixed By» без співавторів, повний контроль над записом. Той самий патерн повторюється й на «In Rainbows» (2007), де Годрич — і продюсер, і той, хто зводив альбом. Отже, по кредитах трьох релізів у нашому каталозі видно не декларацію, а поступовий перехід влади в студії — від зовнішньої продюсерської пари до одного постійного співавтора. При цьому майстерингом трьох різних альбомів — «Pablo Honey», «The Bends» і «Kid A» — незалежно від зміни продюсерів займався один і той самий інженер, Кріс Блер у студії Abbey Road: технічна константа на тлі творчих змін.

Що шукати на вінілі

На нашому «OK Computer» (перевидання 2016 року) є цікава невідповідність: на задній обкладинці надруковано «N.A.» (тобто виготовлено для Північної Америки), а на етикетках самого вінілу — «Made in the U.K.». Схожа плутанина є й на «The Bends»: прозора наліпка на плівці каже «MADE IN CZECH REPUBLIC», а напис під штрихкодом на задній обкладинці стверджує «Made in NA» — два різні виробничі написи на одному пресингу. «Pablo Honey» ми продаємо як пізніший репрес 2016 року, і за нотатками Discogs саме в ньому виправили одруки, які були на внутрішньому конверті раннішого перевидання. «Kid A» — це пресинг Optimal Media в Німеччині з чеською наклейкою на обкладинці, але без картки для цифрового завантаження, яка є в інших виданнях каталогу. А «In Rainbows» ми продаємо в незвичному для каталогу пресингу — виготовленому в Австралії компанією Inertia Pty Ltd, а не в звичному британському чи європейському тиражі; серед кредитів там навіть є окремий концертмейстер для струнної секції — Евертон Нельсон, а мастерингом займався Боб Ладвіг, а не Кріс Блер, як на трьох попередніх релізах.

З чого почати

Якщо хочете почути гурт до Годрича — гітарний, прямолінійніший, ще без експериментів, — починайте з «Pablo Honey» або «The Bends»: це основа нашого напрямку альтернативного року. Якщо цікавіше почути, куди Годрич і гурт зайшли після «Kid A» — у бік синтезаторів, семплів і зламаних ритмів, — це ближче до нашого напрямку IDM/експериментальна музика. А тим, хто хоче почути найзрілішу співпрацю Godrich-Radiohead, — «In Rainbows» у нашому нетиповому австралійському пресингу.