Вінілові платівки Massive Attack

Перевидання «Blue Lines» 2019 року розповсюджували не через звичайну роздрібну мережу, а через щомісячний передплатний клуб LovesVinyl в Ірландії як добірку серпня 2019-го, яку розсилали вже у вересні. Друкували цей тираж на бутиковому заводі Dublin Vinyl, про що на золотому стикері на плівці прямо написано «Proudly pressed in Ireland by Dublin Vinyl». У каталозі JPV — пʼять видань гурту, від дебюту до реміксового супутника «Mezzanine».

Як змінювалося звучання

«Mezzanine» 1998 року зводив Mark Stent за участю асистентів Jan «Stan» Kybert і Paul ‘P-Dub’ Walton, а окремий трек має власний кредит «Live Mix» від Mark Littlewood; продюсували альбом сам гурт разом із Neil Davidge. Мастерував і різав платівку Tim Young, а лак у раннауті різав Sean Magee, який залишає там свою впізнавану позначку «i…i» — особистий підпис інженера просто на вінілі, а не лише в паперових кредитах, які легко загубити. Один із треків, A2, за кредитами Discogs містить семпл «I Found A Reason» (Reed/Seeger) — задокументоване запозичення, а не випадковий збіг мелодій, і саме такі деталі найлегше перевірити за офіційними кредитами, а не на слух. «Blue Lines» 1991 року на нашому перевиданні 2019-го — геть інша історія дистрибуції: не масовий тираж для магазинів, а спеціальний випуск для нішевого передплатного сервісу. А «Protection» 1994 року записаний у Wild Bunch Studios в Лондоні, а також у власних Massive Attack і Antenna Studios у Брістолі — рідному місті гурту; більшість треків зводили в Olympic Studios в Лондоні, окрім «Eurochild», який зводили в Larrabee West у Лос-Анджелесі, і концертного «Light My Fire (Live)», зведеного окремо в Wild Bunch Studios. Мастерував альбом Mike Marsh у студії The Exchange, а трек «Weather Storm» містить задокументований семпл із «It’s Time For Love» у виконанні Pieces Of A Dream.

«No Protection» 2016 року — це не самостійний альбом, а даб-переосмислення «Protection» від Mad Professor: у нотатках Discogs про нього прямо сказано, що це даб-версія материнського релізу. Лак для цього тиражу різали в Abbey Road Studios, а пресували на Optimal Media GmbH. До платівки додається картка для завантаження альбому у форматі lossless WAV/PCM — рідкість порівняно зі звичайним mp3-купоном, а в райнауті цифра «1» вигравійована дзеркально.

Що шукати на вінілі

«Mezzanine» іде одразу з двома друкованими внутрішніми конвертами. «Blue Lines» натомість має конверт-кишеню з друкованим внутрішнім рукавом без кредитів і текстів, а окремо до комплекту додається ще один, щілинний (die-cut) конверт із вугільно-чорною поліетиленовою підкладкою — тобто фактично два різні внутрішні конверти в одному виданні. На «Massive Attack V. Mad Professor Part II» сторони позначені не звичними A і B, а літерами «E» і «F» — за нотатками Discogs, це продовження нумерації сторін самого «Mezzanine» (A, B, C, D), ніби ремікс-платівка — п’ята й шоста сторони того самого альбому, а не окремий незалежний реліз. Сам вініл «Blue Lines» — чорний, 180-грамовий, з темно-синіми етикетками.

З чого почати

Для класичного альбому, що визначив жанр, — «Blue Lines» 1991 року. Для темнішого, пізнішого звучання із задокументованими семплами — «Mezzanine» 1998-го. Для альтернативного погляду на той самий матеріал — «Massive Attack V. Mad Professor Part II (Mezzanine Remix Tapes ’98)» на прозорому рожевому вінілі, чиї сторони недарма підписані як продовження «Mezzanine». Напрямок тріп-хопу в нашому каталозі ширший за один гурт: тріп-хоп і суміжний даунтемпо й ембієнт-електроніка.