Вінілові платівки Phil Collins

На конверті нашого видання «…But Seriously» ніде не вказано, хто робив пів-швидкісний мастеринг і на якому заводі пресували вінілі — в Discogs це прямо позначено як «half speed mastering and vinyl pressing plant uncredited, identified by runout»: дізнатися можна лише з витравленого напису в раннауті платівки, а не з друкованих кредитів на конверті чи вкладці. Там значиться Ебі-Роуд і Метью Шоуелл, але на самій обкладинці про це — жодного слова.

Від барабанщика Genesis до сольної кар’єри

Філ Коллінз прийшов у Genesis 1970 року як барабанщик, а 1975-го, коли пішов Пітер Гейбріел, сів за мікрофон і лишався фронтменом гурту аж до 1996-го. Сольна кар’єра розвивалася паралельно, і на «…But Seriously» це видно буквально в кредитах: продюсер і звукорежисер Х’ю Педгем — та сама людина, що працювала над «Invisible Touch» Genesis, а один із двох майстрів ремастерингу, Нік Девіс, теж наскрізна постать для обох боків творчості Коллінза. Сам Коллінз у кредитах цього релізу вказаний одразу як автор пісень, продюсер і зведення — тобто контролював виробництво власного альбому особисто, а не просто передав готовий матеріал студійній команді на завершення.

Коллінз народився 30 січня 1951 року, і за даними Last.fm його кар’єра включає не лише музику — він відомий і як актор. Сольні синґли принесли йому кілька номерів один у британських і американських чартах, і саме в 80-х ця слава йшла паралельно з роботою в Genesis: одночасно барабанщик і вокаліст гурту, і окремий сольний виконавець зі своєю окремою продюсерською командою за пультом. «…But Seriously» вийшов 1989-го — на піку цієї подвійної кар’єри, коли обидва проєкти працювали фактично одночасно з частково спільними людьми за пультом.

Що шукати на вінілі

Наше видання «…But Seriously» — подвійна платівка на 180 грамах, репресована 2016-го; ремастеринг тут подвійний — і Майлз Шоуелл, і Нік Девіс обидва позначені як «Remastered By», що для одного релізу нетипово. Лакер різали на легендарній студії Ебі-Роуд у Лондоні, а завод пресування Discogs визначає лише за раннаутом — Optimal Media в Німеччині, без жодної згадки в друкованих кредитах. У каталозі також є «Hello, I Must Be Going!» на 180 грамах і одразу два варіанти «No Jacket Required» — прозорий вініл і стандартний 180-грамовий чорний, обидва окремими виданнями. Є в асортименті й «The Singles» — подвійна збірка з розкладним внутрішнім конвертом, яка охоплює хіти всієї сольної кар\u2019єри Коллінза, а не лише період «…But Seriously».

З чого почати

Якщо хочете почути Коллінза в найвідомішій, стадіонній формі 80-х — «…But Seriously» якраз про це, і саме тут працювала та сама команда, що робила пізні альбоми Genesis. Належить до напрямку Pop Rock. Якщо цікаво почути, як звучав перехід від прогресиву до поп-формату, — зверніть увагу на суміжний напрямок Golden Age of Rock: це не наш каталожний тег для сольного Коллінза, а ширший контекст британського рок-звучання того часу, з якого Коллінз вийшов саме через Genesis, а не як самостійний соло-виконавець з нуля. А якщо хочете порівняти два тиражі одного альбому — беріть обидва варіанти «No Jacket Required» і звіряйте кольори вінілу самі.