Вінілові платівки Soulfly

Soulfly почався з розриву. У 1996-му Макс Кавалера пішов із Sepultura — гурту, який сам і зібрав, — а вже наступного року завів у Фініксі новий склад. Це важливо для розуміння всього подальшого: Soulfly ніколи не був спробою переграти Sepultura вдруге. Це була навмисна відмова від власного почерку, з бразильською перкусією, ритуальними семплами і тим типом важкості, який наприкінці дев’яностих ще тільки шукав собі назву.

Як змінювався звук Soulfly

Перші три платівки — територія, де метал стикався з трайблом і тодішнім нью-металом. Дебют 1998 року вийшов найбільш продюсерським: низько налаштовані гітари, купа запрошених вокалістів із паралельних сцен, ритміка ближче до хіп-хопу, ніж до треш-метала. «Primitive» 2000-го додав мелодії, а «3» 2002-го став першим альбомом, де гітарний рифф повернувся в центр композиції.

Перелом стався на «Prophecy» 2004 року. До складу прийшов Марк Ріццо — гітарист зовсім іншої школи, здатний і на фламенко, і на швидкий треш, — і з цього моменту кожна наступна робота ставала сухішою та злішою. «Dark Ages», «Conquer», «Omen», «Savages», «Ritual», «Totem»: двадцять років гурт послідовно вигрібав із себе нью-метал і повертався до того, з чого Кавалера починав у вісімдесятих. До «Chama» 2025 року Soulfly звучить майже як треш-бенд із бразильським корінням.

Цей дрейф видно навіть у тому, як гурт розмічають слухачі у відкритих базах: у MusicBrainz мітка groove metal важить помітно більше за nu metal, а треш іде третім. Колективна пам’ять про Soulfly вже не збігається з тим, чим гурт був у 1998-му.

Що шукати на вінілі

Каталог Soulfly довго лежав на вінілі в поганому стані, і саме перевидання BMG 2023 року закрили основні дірки. У нас це «3» і «Prophecy» — обидва подвійні, обидва в розкладній обкладинці. Лаки різали в студії Curve Pusher, і на всіх боках у раннауті стоїть підпис різчика: KEVIN@CURVEPUSHER. Дрібниця, але корисна — за нею відрізняється справжній прес від пізнішої підробки. На «Prophecy» є ще одна деталь, яку варто знати заздалегідь: на боках C і D номер 061 у раннауті закреслений, тобто ці два боки різали повторно. Це не брак, а слід нормальної роботи заводу, і зустрічається на всьому тиражі. Сам диск виготовлений у Туреччині, що для європейського релізу BMG нетипово.

«3» цікавий походженням матеріалу: запис ішов у Chaton Studios, зведення — на Record Plant у Лос-Анджелесі, мастеринг — у Sterling Sound. Три різні майданчики на один альбом, і на платівці це чути як помітну різницю в щільності між боками.

«Chama» 2025 року — свіжий Nuclear Blast, жовто-помаранчевий у розливі, який лейбл називає Corona. Розкладна обкладинка плюс двосторонній вкладиш у розмір платівки, раннаути протравлені повністю, а треки на конверті пронумеровані римськими цифрами. Є одна річ, яка збиває каталогізацію: на корінці стоїть NBR 74381, а на етикетках — NB 7438-1. Це один і той самий реліз, просто лейбл не звів написання.

З чого почати

Якщо ви приходите від Sepultura і хочете почути, куди пішов Кавалера, беріть «3»: це найпряміший місток між двома його гуртами. Якщо цікавить пізній Soulfly, де від нью-метала вже нічого не лишилося, — «Chama» дає це в найчистішому вигляді, до того ж у нормальному свіжому пресі, а не в перевиданні через двадцять років. «Prophecy» стоїть окремо: це платівка про подорож, з польовими записами і духовою секцією, і як перше знайомство вона збиває з пантелику, зате як третя-четверта заходить дуже добре.

Сусідів по звучанню шукайте у Heavy Metal — там лежать і самі Soulfly, і майже все, що росло з тієї ж коренево-важкої традиції. А ранній період гурту логічніше шукати серед Nu Metal: саме туди тягнуться перші дві платівки з їхньою хіп-хоповою ритмікою.