Вінілові платівки Nothing But Thieves

Гурт із Саутенд-он-Сі, який десять років живе з ярликом «звучать як хтось інший». Nothing But Thieves зібралися 2012 року, і відтоді в кожній другій рецензії поруч із ними згадують або ранніх Muse, або Radiohead — через діапазон Конора Мейсона, який спокійно йде у фальцет там, де більшість вокалістів зупиняється. Порівняння не безпідставне, але воно затуляє головне: у цього гурту дуже щільна ритм-секція і продумані аранжування, а не тільки вражаючий голос.

Чотири альбоми, чотири різні задачі

Дебют 2015 року був зроблений як демонстрація: короткі пісні, велика динаміка, вокал у центрі. Broken Machine через два роки пішов у важчий бік — більше рифів, щільніші гітари, менше повітря.

Moral Panic 2020 року — точка, де гурт свідомо розширив палітру: з’явилися синтезатори, структури стали ближчими до попу, а теми — до соціального коментаря. А Dead Club City 2023 року взагалі концептуальний: вигаданий закритий клуб-місто як рамка, і музика під нього відповідна — басові лінії з фанку й диско, найтанцювальніший матеріал у їхній дискографії.

Склад із часів заснування майже не мінявся: Конор Мейсон, Домінік Крейк і Джо Ленґрідж-Браун — від початку, ударники за цей час змінилися. У слухацьких мітках гурт стабільно проходить як alternative rock і indie rock, з невеликою домішкою pop rock — останнє з’явилося саме після Moral Panic.

Що шукати на вінілі

Найважливіше — розібратися з назвою «Moral Panic: The Complete Edition». Це не окремий альбом і не бонус-версія в звичному сенсі: у 2022 році Sony зшила в одне видання альбом 2020 року і випущений після нього мініальбом Moral Panic II. Матеріалу тут більше, ніж на оригінальному релізі, і слухається він як розширена версія, а не як цілісний альбом у тому вигляді, в якому його задумували. Якщо вам потрібен саме Moral Panic зразка 2020-го — це інша платівка.

Друге: усе, що є на вінілі, — сучасні преси RCA і Sony. Колекційної складової тут немає взагалі, раритетів не існує, різниця між тиражами мінімальна. Єдина реальна змінна — доступність: усі три альбоми, які проходили через наш каталог, розкуповували повністю, і між тиражами вони просто зникають із роздрібу на місяці.

Третє: у Мейсона величезний перепад між шепотом і криком, і на вінілі цей перепад завжди трохи стиснутий порівняно зі стримінгом — інакше не вкладеться в канавку. На тихій гучності це навіть на користь, на голосній — трохи менш ефектно, ніж у навушниках.

З чого почати

Broken Machine — той альбом, який найкраще пояснює, за що гурт люблять; він і розходився в нас найшвидше з трьох. Тут максимум гітар і мінімум експериментів, тож перше знайомство виходить без здивувань.

Далі логічно взяти Dead Club City, якщо цікавить, куди гурт рухається зараз, або Moral Panic, якщо потрібна середня точка між важким і поп-звучанням. Порядок не принциповий — дискографія коротка і слухається цілком.

Альтернативний рок — наша основна полиця для них, і саме звідти їх найчастіше беруть. Але за структурою пісень і продакшеном вони ближчі до британської сцени інді-року, ніж до американського мейнстриму, тому другий розділ теж має сенс переглянути.