Вінілові платівки John Lennon & Yoko Ono

«Double Fantasy» вийшов 17 листопада 1980 року — перша студійна робота Джона Леннона за п’ять років мовчання, протягом яких він і Йоко Оно свідомо відійшли від музичної індустрії заради виховання сина Шона. На конверті платівка офіційно підписана не просто як альбом, а як «A Heart Play By John Lennon & Yoko Ono» — «серцева п’єса»: пісні двох авторів у трек-листі йдуть по черзі, ніби діалог у межах одного шлюбу, а не збірка з двох окремих доріжок творчості. Менш ніж через три тижні після виходу платівки, 8 грудня 1980 року, Леннона застрелили біля будинку «Дакота» в Нью-Йорку. «Double Fantasy» лишився останнім альбомом, який він встиг випустити за життя.

Як змінювалося звучання

До «Double Fantasy» Леннон п’ять років не випускав нової музики зовсім — після «Rock ‘n’ Roll» 1975 року він оголосив паузу і присвятив цей час родині. Йоко Оно весь цей час теж не видавала сольних альбомів. Задум повернення сформувався 1980-го під час морської подорожі на Бермуди, і обоє авторів писали матеріал практично одночасно, а не по черзі.

Звук платівки свідомо м’якший за пізні роботи Леннона сімдесятих: менше гітарного драйву, більше клавішних і акуратного студійного попу. Це усвідомлений вихід зі сцени бунтівного рок-музиканта в бік домашнього, сімейного тону — тексти пісень Леннона тут говорять про батьківство і шлюб, а не про політику чи біль минулого десятиліття, як на «Plastic Ono Band» чи «Imagine».

Партії Оно на цьому тлі звучать різкіше і сучасніше: у її піснях більше електроніки й нью-вейвових ритмів, і критики часто відзначають, що саме її половина альбому передбачила напрямок, у якому поп-музика піде в наступні кілька років.

Що шукати на вінілі

Наш тираж — перевидання 2015 року на 180-грамовому вінілі, зроблене в Британії й Європі. Записували альбом і зводили в The Hit Factory в Нью-Йорку, частину зведення також робили в Record Plant, теж у Нью-Йорку — тобто платівка народжувалася на двох майданчиках, а не в одній студії поспіль. Мастеринг цього перевидання робили на Sterling Sound, а сам тираж пресував завод Optimal Media в Німеччині.

У кредитах художнього оформлення обидва автори — і Леннон, і Оно — вказані особисто, а не через студію дизайну: обкладинку робили вони самі. До платівки додається друкована вкладка з текстами й кредитами. Серед сесійних музикантів у складі — басист Тоні Левін, пізніше відомий передусім за роботу з King Crimson, тут він грає в куди спокійнішому, поп-контексті.

Права на запис зараз належать Yoko Ono Lennon особисто через компанію Calderstone Productions, а не великому лейблу як юридичній структурі — видання ліцензоване Capitol Records і поширюється Universal Music Group. Видавці текстів — одразу три компанії: власна Lenono Music, а також EMI Blackwood і Chappell Music.

З чого почати

Якщо вас цікавить сам альбом як завершена історія — слухайте «Double Fantasy» підряд, стороною за стороною: чергування голосів Леннона й Оно тут частина задуму, а не випадковість трек-листа.

Якщо хочеться зрозуміти, наскільки різні автори альбому як композитори, порівняйте «(Just Like) Starting Over» і «Kiss Kiss Kiss» — вони стоять поруч на першій стороні й свідомо контрастують за настроєм.

А якщо цікавить ширший контекст британського рок-попу того покоління, загляньте в Golden Age of Rock і в Rock — обидва напрямки тримають сусідні платівки того ж часу.