Вінілові платівки Orbital

Orbital — дует братів Пола і Філа Гартнолл, зібраний 1989 року в Севеноуксі, графство Кент. Назва взята не з космосу, як здається більшості: вона від M25, кільцевої автомагістралі навколо Лондона. Наприкінці вісімдесятих саме по цій кільцевій розвозили людей на нелегальні рейви, і дорога стала для тієї сцени чимось на кшталт адреси. Теги MusicBrainz це підтверджують складом: electronic, ambient house, ambient techno, breakbeat, electronica й techno стоять майже врівень.

Як змінювалося звучання

Ранній період — це рейв у прямому сенсі: довгі композиції, побудовані на поступовому нарощуванні шарів, без куплетів і приспівів. Але вже тут з’явилася їхня головна відмінність від решти танцювальної сцени: у Гартноллів завжди була мелодія, і не одна. Там, де сучасники будували трек на біті й фільтрі, вони писали кілька ліній, що переплітаються.

Тег ambient house з’явився в них не для краси. Значна частина матеріалу працює і на танцполі, і в навушниках, і це рідкість — більшість рейвової музики початку дев’яностих поза клубом розсипається.

Далі дует пішов у бік брейкбіту й складніших ритмічних сіток, працював із кіно, розпадався і збирався знову. Але метод не змінювався: спочатку мелодія, потім ритм під неї. За нашою навігацією це Techno, і мітка ставиться за загальним профілем; жанрова класифікація Discogs у конкретних релізах частіше говорить про ambient і breakbeat, і це теж точно.

Що шукати на вінілі

Головна практична складність цього гурту виникає ще до прослуховування — у момент вибору позиції. Перші два альбоми дуету обидва називаються просто «Orbital», без жодного уточнення. У каталозі через це три різні позиції з однією назвою, і це не помилка бази.

Розрізняють їх за кольором обкладинки — «зелений» і «коричневий» альбоми, і в каталозі є обидва. «Зелений» — дебют 1991 року у виданні 2024-го: ремастер зробив Дейв Тернер у студії Curve Pusher, він же різав лак, тираж запресовано на GZ Media в Чехії. Оригінальні сесії писалися в Gee Street Studios і Marcus Recording Studios, а архівні плівки для перевидання переносив Том Голдернесс — тобто джерело тут не цифрова копія з компакт-диска, а робота зі стрічками.

«Коричневий» — альбом 1993 року, і його видання 2025-го зроблено принципово інакше: мастеринг на половинній швидкості, лак різав Баррі Ґрінт. Півшвидкісний різець проходить канавку вдвічі повільніше, і різцю простіше відпрацювати швидкі зміни у верхах. Для Orbital, у яких високі частоти лежать поверх безперервного низу, це чути на тарілках і синтезаторних атаках.

Бокс на чотири платівки — не окремий альбом, а обидва попередні разом, ремастеровані й розширені. Два подвійники в жорсткому футлярі на 180 грамах, книжка на шістдесят сторінок форматом дванадцять на дванадцять дюймів із новими нотатками, слипмат і три друковані флаєри. Лак так само різав Дейв Тернер, пресували на GZ Media, а в раннауті цього тиражу вибиті рукописні повідомлення різця — саме за такими дрібницями й розрізняють конкретний прес.

Четверта позиція — «A Beginner’s Guide», збірка. Назва чесна: це вхідний квиток, а не колекційне видання, і нарізана вона щільніше за альбоми.

З чого почати

Якщо вам потрібно розібратися, чи ваша це музика взагалі, беріть «A Beginner’s Guide». Збірка для того й зроблена.

Якщо ви вже знаєте, що берете, — шукайте видання на чотирьох платівках. Це найкращий доступний формат для цього матеріалу, і різниця з подвійником чутна на низах. Звідси природно рухатися в Techno.

А тим, кого в дуеті цікавить не танцювальний біт, а ритмічна складність, ближчою буде дорога в Breakbeat — саме звідти вони брали більшу частину своїх сіток.