Вінілові платівки King Crimson

Перший концерт гурт відіграв наприкінці листопада 1968 року, останній — більш ніж пів століття потому. За цей час через склад пройшли десятки музикантів, і єдиною постійною людиною залишався гітарист Роберт Фріпп. Це не деталь для енциклопедії, а практична порада покупцеві: чотири альбоми з нашого каталогу записані фактично чотирма різними гуртами. Купувати «ще один альбом King Crimson», розраховуючи на схоже звучання, — найпоширеніша помилка з цим іменем.

Як змінювався звук

«In The Court Of The Crimson King» 1969 року грали Фріпп, Ієн Макдоналд на духових і мелотроні, Ґреґ Лейк на басі й вокалі та Майкл Джайлз на барабанах, а тексти писав Пітер Сінфілд. Цей склад протримався близько року: Макдоналд і Джайлз пішли вже в грудні 1969-го, Лейк — наступного року. Тобто найвідоміша платівка гурту записана складом, який фізично не встиг доїхати до другого альбому.

«Lizard» 1970-го записувався в умовах, коли постійного гурту фактично не було, і тому звучить як камерна робота з запрошеними музикантами: духові Мела Коллінза, джазові гармонії, майже оркестрове мислення. Це найменш рокова платівка раннього періоду, і суперечка про те, чи вважати її повноцінним альбомом гурту, не вщухає досі.

«Larks’ Tongues In Aspic» 1973 року — новий склад і новий принцип: імпровізація як основа, перкусія замість мелодії, різкі переходи від тиші до вибуху. А «Discipline» 1981-го — це вже інша епоха: два гітаристи, які плетуть переплетені візерунки, ритміка, ближча до нової хвилі, і майже повна відсутність мелотрону. Між цими двома платівками вісім років і повна зміна музичного словника.

Що шукати на вінілі

Ранні альбоми в нашому каталозі представлені перевиданнями на 200 грамах у розкладній обкладинці — вага, яку зустрінеш нечасто, і в цьому випадку вона виправдана. Матеріал побудований на різких перепадах гучності: мелотрон тримає тиху ноту, а через секунду входить уся група. Важкий, стабільний диск на такому матеріалі менше схильний до резонансу, і це чути.

Головне, на що варто дивитися в описі, — джерело. Частина сучасних перевидань каталогу зроблена не з оригінального мастера, а з новіших стереозведень, і вони звучать помітно інакше: чистіше, з іншим балансом інструментів. Це не гірше і не краще, це інша річ, і позначку про ремастеринг у картці варто читати уважно.

Розкладна обкладинка тут не декор. Обкладинка дебютного альбому — один із найвідоміших образів в історії рок-графіки, і на розвороті вона нарешті видно так, як задумувалося. Плюс диск усередині лежить у власному конверті й менше зношується.

З чого почати

Класичний вхід — «In The Court Of The Crimson King»: звідси виріс увесь жанр, і без цієї платівки решта каталогу читається погано. Слухачу, який любить складні ритми й не боїться музики без приспівів, потрібен «Larks’ Tongues In Aspic». А тому, хто прийшов із боку вісімдесятих і нової хвилі, варто починати з «Discipline» — він найдоступніший і найменш схожий на решту.

За контекстом далі йдуть два розділи: Prog Rock, де зібрано все, що виросло з їхніх ранніх альбомів, і New Wave, де стає зрозуміло, у яке середовище гурт вписався на початку вісімдесятих.