Вінілові платівки Uriah Heep

Наше видання Demons And Wizards — не факсиміле оригінального пресу 1972 року, а випуск серії BMG «Art Of The Album» 2018 року: за стікером на конверті, обкладинку для нього спеціально переосмислив сам Роджер Дін (Roger Dean), автор оригінальної роботи, а до платівки додається розгорнутий буклет-есе Джоела Макайвера (Joel McIver) з новими інтерв’ю гурту й художника. Малюнок, який тримає в руках покупець, — не копія 1972 року, а свіжа авторська версія того самого сюжету.

Як змінювався склад: від плинного 1970-го до стабільної трійки

За даними MusicBrainz, за історію гурту в ньому встигли зіграти щонайменше 25 музикантів — і лише гітарист Мік Бокс (Mick Box) залишається на своєму місці з заснування у 1969 році й дотепер. Вокаліст Девід Байрон (David Byron), який співає на Demons And Wizards, пішов з гурту в 1976-му; клавішник і гітарист Кен Хенслі (Ken Hensley), теж учасник оригінального складу, залишався до 1980-го. Після їхнього відходу мікрофон переходив від одного вокаліста до іншого — Джон Лоутон, Джон Слоуман, Пітер Голбі — поки в 1986 році до гурту не прийшли вокаліст Берні Шоу (Bernie Shaw) і клавішник Філ Ланзон (Phil Lanzon): обидва співають і грають у Uriah Heep досі, тобто цій парі — уже майже сорок років стажу. А бас-гітарист альбому, який ви тримаєте в руках, Гері Тейн (Gary Thain), приєднався до гурту буквально в лютому 1972-го — за кілька тижнів до сесій Demons And Wizards.

Що шукати на вінілі

Це видання 2018 року на лейблах BMG і Sanctuary (каталожний номер BMGAA08LP), з розкладною обкладинкою (gatefold) і ремастерингом 2017 року, який зробив Енді Пірс (Andy Pearce). Пресували тираж на Optimal Media GmbH у Німеччині, там же різали лак — Мартін Крафт (Martin Krafft). За тим самим стікером на конверті це видання позиціонують як 180-грамовий вініл із додатковим 12-дюймовим друком обкладинки — але в структурованих полях формату на Discogs ця вага ніде окремо не підтверджена, вона згадана тільки в тексті стікера, тож сприймати це варто як заяву видавця, а не перевірений технічний параметр. Платівка відкривається треком «The Wizard» (2:59) і закривається дванадцятихвилинною композицією «Paradise», яка на трек-листі позначена окремо від приголомшливого органного фіналу «The Spell». За статистикою спільноти Discogs, це видання тримають у колекціях 1193 користувачі із середньою оцінкою 4,71 з майже 150 голосів — рідкісно висока оцінка для перевидання полувікового альбому.

З чого почати

Якщо хочете класику британського хард-року початку 70-х — Demons And Wizards із «The Wizard» і «Easy Livin’» залишається найвідомішим студійним альбомом гурту.

Якщо цікавить довша, прогресивніша сторона Uriah Heep — фінальна пара «Paradise» і «The Spell» на стороні B триває майже тринадцять хвилин і переходить від акустичної частини до органного фіналу; це ближче до прогресивного року, ніж до простого хард-рокового формату.

Якщо хочете саме колекційне видання з окремою художньою цінністю — це випуск серії «Art Of The Album» з переосмисленим малюнком Роджера Діна і буклетом-есе, а не перевидання-факсиміле оригінальної обкладинки 1972 року.