Вінілові платівки Outkast

Дует із Атланти, зібраний Андре Бенджаміном і Антваном Паттоном ще на початку девʼяностих, зробив для південного хіп-хопу те саме, що Нью-Йорк зробив для жанру десятиліттям раніше, — довів, що звідси теж можна говорити з усією країною. Одразу важлива річ про найвідоміший їхній реліз: «Speakerboxxx / The Love Below» формально спільний, а фактично це два сольні альбоми в одній коробці. Половина Big Boi — реп, половина Андре — соул, фанк і майже естрада. Люди, які беруть його як звичайний альбом дуету, часто дивуються, і краще дізнатися це до каси.

Як змінювався звук

Ранній період — це щільний південний хіп-хоп із живими музикантами замість семплів: духові, бас, органні партії, темп, ближчий до фанку, ніж до бітів того часу. У сервісах тегів дует підписують словами «funk» і «soul» частіше, ніж багатьох формальних фанк-гуртів. Це не курйоз статистики: живий бас і духові справді визначають їхнє звучання більше, ніж будь-яка драм-машина.

«Stankonia» 2000 року — момент, коли все зійшлося. Швидші темпи, психоделічні клавішні, тексти, які встигають бути смішними і страшними в одному куплеті. Це найщільніша й найшвидша їхня платівка, і саме з неї найлегше зрозуміти, чому дует вважають важливим. Тут вони ще працюють як одна голова, і різниця в підходах двох учасників читається як діалог, а не як розбіжність.

«Speakerboxxx / The Love Below» 2003-го — розхід у різні боки, зафіксований на плівці. Один диск тримає репову традицію, другий іде в бік Прінса і джазової естради. Разом вони не змішуються, і в цьому весь задум. Через три роки дует фактично перестане існувати як робоча одиниця, тож цей реліз варто чути як прощання, а не як експеримент.

Що шукати на вінілі

Найцікавіша розвилка в нашому каталозі — дві різні «Stankonia». Одна на двох платівках, друга ювілейна, до двадцятипʼятиріччя, на трьох, у фіолетовому мармурі. Різниця не косметична: альбом іде понад сімдесят хвилин, і розкладка на шість сторін замість чотирьох дає приблизно на третину більше місця під канавку. На басових треках, а їх тут більшість, це чути як більший запас і менш стиснутий низ. Якщо вибираєте між двома, трипластинкове видання виграє технічно, двопластинкове — за ціною.

«Speakerboxxx / The Love Below» виданий на чотирьох платівках на 180 грамах, і менше просто не вийшло б: разом два диски тягнуть близько двох годин. Це той рідкісний випадок, коли великий формат не роздутий, а необхідний.

Фіолетовий мармур ювілейного видання варто оцінювати тверезо: кольоровий вініл трохи галасливіший за чорний. У щільних треках це неважливо, у тихих переходах між частинами — може бути чутно на хорошій системі.

З чого почати

Найпрямший вхід — «Stankonia», бажано у трипластинковому варіанті. Тим, кому цікавий не так реп, як те, куди пішов Андре, потрібна половина «The Love Below» — і тоді має сенс брати всю коробку одразу. А хто збирає південну сцену як явище, той почне з двопластинкової «Stankonia» і добере решту пізніше.

Сусідні полиці тут розходяться дуже далеко. Classic Rap/Hip-Hop — це традиція, у якій вони виросли, а RnB/Neo-Soul пояснює другу половину каталогу, ту, де реп закінчується і починається спів.