Етта Джеймс має шість «Греммі» та 17 Blues Music Awards, а з 1993 року вона в Залі слави рок-н-ролу. Rolling Stone ставить її на 22-ге місце серед найкращих співаків усіх часів.
джерело: en.wikipedia.orgВінілові платівки Etta James
Американська співачка з Лос-Анджелеса, що півстоліття переходила між блюзом, соулом, R&B і джазом; її «At Last» — одна з найвідоміших пісень про кохання, а сама вона — у Залі слави рок-н-ролу.
Дебютний альбом на Argo зі струнними, де народилися її головні балади: «At Last» і «A Sunday Kind of Love».

Записаний у Масл-Шолс на студії FAME південний соул: напориста «Tell Mama» і пронизлива «I'd Rather Go Blind».

Другий альбом у тому ж оркестровому ключі: поп-стандарти і R&B-балади, зокрема «Fool That I Am» і «Don't Cry Baby».
НемаєДругий альбом на Island — енергійний соул і блюз рубежу 80–90-х.
НемаєПовернення на Island після довгої паузи: живий південний соул, записаний на FAME у Масл-Шолс.
НемаєАльбом 1980 року, спродюсований Алленом Туссеном, — новоорлеанський соул і фанк.
НемаєАльбом із продюсером Джеррі Векслером, де Етта переспівує рок: «Take It to the Limit» Eagles і «Only Women Bleed» Еліса Купера.
НемаєАльбом 1976 року на Chess, де Етта звучить у фанк- і диско-епоху без втрати блюзової хрипкості.
НемаєДругий альбом із продюсером Габріелем Меклером: соул, блюз і рок середини 70-х в одному записі.
НемаєДесятий студійний альбом, також відомий як Only a Fool, — блюз-рок і соул сімдесятих.
НемаєФанкова сторона Етти на Cadet рубежу 60–70-х: густа ритм-секція, духові й соул-вокал.
НемаєСоул-альбом 1970 року на Cadet із заголовною баладою «Losers Weepers».
Під замовленняЗаписаний у Масл-Шолс на студії FAME південний соул: напориста «Tell Mama» і пронизлива «I'd Rather Go Blind».
НемаєСоул-альбом на Cadet, записаний на переході від оркестрових балад Argo до жорсткішого звучання кінця 60-х.
НемаєП'ятий студійний альбом для Argo, що зібрав сингли 1964 року, серед них «Loving You More Every Day».
НемаєТретій студійний альбом на Argo, спродюсований Ральфом Бассом, — ранній блюз і ритм-енд-блюз співачки.
Під замовленняАльбом романтичних балад і стандартів у супроводі оркестру, продовження лінії «At Last!».
Під замовленняДругий альбом у тому ж оркестровому ключі: поп-стандарти і R&B-балади, зокрема «Fool That I Am» і «Don't Cry Baby».
Дебютний альбом на Argo зі струнними, де народилися її головні балади: «At Last» і «A Sunday Kind of Love».
Під замовленняЩе одна збірка «найкращого», а що саме туди потрапило й за які роки, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка під її прізвиськом Peaches, але які записи сюди склали, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка, названа за піснею 1961 року з Argo, яка тоді ледь зачепила чарт, а потім стала улюбленою на британських сценах нозерн-соулу та модів.
Під замовленняЗбірка хітів із простою назвою, а от про трек-лист і період хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка-знайомство з її піснями, але що саме сюди відібрали, хрін його знає, ніхто не розібрався.
Немає
Під замовлення«Платинова» збірка 2017 року, а з яких років пісні й скільки їх, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЧергове «The Best Of» 2014 року: що туди поклали, хрін його знає, ніхто не перевіряв.
Під замовленняДев'ятнадцять хітів, серед яких, судячи з назви, точно є «At Last», а про решту хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка найкращого 2012 року, тобто року смерті співачки, а склад треків хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка Crown 1961 року з ранніх записів 1950-х для Modern, коли вона ще співала задерикуватий ритм-енд-блюз, як-от «Good Rockin' Daddy».
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
Етті кажуть, що її батько — більярдист Мінесота Фатс. Коли вона спитала його про це при зустрічі, він не підтвердив і не заперечив: сказав, що пам'ятає не все.
джерело: foxnews.comСвій перший «Греммі» Етта отримує після майже 40 років кар'єри та кількох номінацій. Нагорода дісталась за джаз, за альбом пісень Біллі Холідей, а не за R&B.
джерело: encyclopedia.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
У нашому каталозі є picture disc «At Last! / Thriller» 2018 року, де на одному боці — портрет Етти Джеймс, на іншому — Майкла Джексона, але це не звичайний спліт-реліз, а задокументований на Discogs мисдрук: сторона A фізично несе звукову доріжку зовсім іншого тиражу, а не тієї, що намальована на пластинці, і лише сторона B більш-менш відповідає заявленому. Пресував це GZ Media, і саме такі виробничі помилки — причина, чому купувати вінтажний вініл варто з розумінням, що на обкладинці й на канавці не завжди написано те саме.
Як змінювався звук
Джеймсетта Гокінс народилася 25 січня 1938 року в Лос-Анджелесі в чотирнадцятирічної незаміжньої матері Дороті Гокінс — біографія починається з обставин, які самі по собі пояснюють, чому в її голосі завжди чути і блюз, і євангельську інтонацію одночасно. Кар’єра охопила блюз, соул, джаз, ритм-енд-блюз і навіть рок-н-рол — за визначенням Last.fm, вона працювала одразу в п’яти жанрових регістрах, рідко зупиняючись на одному. «At Last!» 1960 року — альбом, який приніс їй статус класика ще до того, як термін «соул» став загальновживаним; титульний трек із роками перетворився на весільний стандарт, хоча спершу був лише одним номером у програмній платівці. Джеймс отримала чотири премії «Ґреммі» та сімнадцять Blues Music Awards, її ввели до Залу слави рок-н-ролу в 1993-му, до блюзового Залу слави в 2001-му, а до Залу слави «Ґреммі» — двічі, у 1999-му й 2008-му. Померла 20 січня 2012 року, за кілька днів до свого 74-річчя.
Що шукати на вінілі
Наш «At Last!» — це видання 2022 року з шістнадцятьма треками: оригінальний альбом плюс бонус-треки, яких на платівці 1960-го не було. У кредитах Discogs для цього тиражу взагалі не вказано ні заводу, ні студії мастерингу — порожнє поле, типове для легасі-каталогу таких перевидань, і чесніше визнати це, ніж вигадувати недостовірну деталь. Оркестр на записі аранжував і диригував Райлі Гемптон — його ім’я є в кредитах, хоча імені інженера немає. Ще одна деталь для тих, хто шукає саме цей тираж: на звороті конверта — виправлений блок штрихкоду й ідентифікаторів порівняно з раннішим друком тієї самої серії 2022 року, тобто існує щонайменше два варіанти одного й того ж видання з різницею лише в цій зоні. Discogs позначає жанри цього тиражу як Funk/Soul і Blues, а стиль — Rhythm & Blues, тобто навіть каталогізатори не змогли звести альбом до однієї шухляди.
З чого почати
Якщо ви новачок і хочете один альбом, який пояснює все — беріть «At Last!»: тут і блюз, і соул, і трохи джазового оркестру в одному місці, це найкоротший шлях зрозуміти, чому Джеймс досі цитують. Якщо цікавить конкретно її місце в історії соулу — дивіться в бік нашого напрямку Soul, де вона стоїть поруч із виконавцями, що сформували жанр у 1960-х. Якщо ж хочеться колекційної рідкості чи подарунка з несподіванкою — ось він, picture disc «At Last! / Thriller» із задокументованим мисдруком і портретом двох зірок на одному диску; це радше артефакт для колекції, ніж платівка для щоденного прослуховування. У нашому каталозі вона також позначена напрямком Classic Pop — ширший контекст поряд із артистами її покоління.
Скільки треків на нашому виданні «At Last!»? +
Шістнадцять — оригінальний альбом 1960 року плюс бонус-треки, яких не було на первинному релізі.
Чи це оригінальний прес 1960 року? +
Ні, це перевидання 2022 року; в кредитах Discogs для нього не вказано ні заводу, ні студії мастерингу — типова ситуація для легасі-каталогу такого масштабу.
Що не так із picture disc «At Last! / Thriller»? +
Це задокументований на Discogs мисдрук: звукова доріжка сторони A фізично не відповідає тому тиражу, зображення якого намальоване на диску, — рідкісний і колекційний брак виробництва GZ Media. У раннауті пікчер-диска зафіксовано одразу два різні коди для сторони B — 19075866421-B і MRP1357, — що теж натякає на плутанину матриць під час пресування.
Хто аранжував оркестрову частину «At Last!»? +
Райлі Гемптон — його ім’я вказане в кредитах Discogs як аранжувальника й диригента оркестру.

