Вінілові платівки Christina Aguilera

Крістіна Агілера дебютувала 1999 року самотитульним альбомом на RCA і одразу отримала світовий хіт «Genie In A Bottle». У нашому каталозі цей дебют лежить поруч зовсім іншою роботою — саундтреком до фільму «Burlesque» 2010 року, де вона співає в парі з Шер. Одинадцять років і абсолютно різні амплуа між двома платівками одного каталогу.

Як змінювалося звучання

Дебютний альбом 1999 року — типовий тінейджер-поп кінця дев’яностих: продюсер і виконавчий директор проєкту Рон Фейр, синті-поп і сучасний R&B впереміш із баладами, дванадцять треків, кожен розрахований на радіоформат. MusicBrainz і Discogs розкидають жанрові теги цього альбому між synth-pop, contemporary R&B і баладами одночасно — і це не розкид класифікатора, а чесне відображення того, як по-різному звучать сингли на одній платівці. У трек-листі серед них стоїть і «Reflection» — пісня, написана роком раніше для мультфільму «Мулан»; на альбомі вона з’явилася як логічне продовження того успіху, а не випадковий бонус.

«Burlesque» 2010 року — зовсім інша задача: не сольний альбом, а саундтрек до мюзиклу, де Агілера співає поруч із Шер, а виконавчим продюсером значиться сам режисер фільму Стівен Антін. Це принципово інший тип роботи: пісні написані під сюжет і хореографію, а не під радіоротацію. Разом ці два тиражі показують не еволюцію одного стилю, а дві геть різні кар’єрні лінії однієї артистки.

Що шукати на вінілі

Наше видання дебютного альбому — не оригінал 1999 року, а ювілейний picture disc до двадцятиріччя 2019 року, зроблений у Канаді, з кодом завантаження цифрової версії в комплекті. Мастеринг робив Едді Шрейер, і на цьому тиражі, за даними Discogs, використано ту саму матрицю, що на першому виданні, — тобто звук іде від оригінального мастер-джерела, а не свіжого ремастерингу.

«Burlesque» ще цікавіший з погляду виробництва: це перевидання на золотому металізованому вінілі, і в примітках Discogs прямо сказано, що тираж різаний з того самого металевого інструменту (стемпера), що й попередній пресинг. У ранауті одного боку номер «#12» вибитий вручну, тоді як решта коду там-таки — машинним штампом; чому саме цей номер вирізали окремо, база не пояснює, але фіксує як факт. Матрицю виготовили на чеській GZ Media, а власне пресували в американській Memphis Record Pressing — виробничий ланцюжок розтягнутий на два континенти. Мастеринг цього тиражу робив Браян Гарднер. За колекціонерською статистикою Discogs «Burlesque» зараз оцінюють трохи вище (4.87 проти 4.48 у дебюту), хоча власників у нього менше — позначка радше свіжого культового статусу, ніж масової популярності.

З чого почати

Якщо цікавить Агілера як поп-зірка дев’яностих, починайте з самотитульного дебюту — це та сама версія, яку чули по радіо 1999 року, тільки в ювілейному пресингу. Якщо цікавіше почути її в акторській, дуетній ролі — «Burlesque» підходить краще, там вона ділить платівку з Шер і співає під сюжет фільму, а не під власний імідж. Тим, хто збирає рідкісні пресинги, варто звернути увагу саме на «Burlesque»: перевидання зі спільною матрицею й ручним вибиванням номера — це вже колекційна деталь, а не просто перевипуск.

У каталозі обидві платівки лежать у класичному попі, а саундтрекову природу «Burlesque» варто шукати додатково в розділі Soundtrack.