Вінілові платівки The Strokes

П’ятеро нью-йоркців зібралися 1998 року і за двадцять сім років не змінили жодного учасника — Джуліан Касабланкас, Нік Валенсі, Альберт Гаммонд-молодший, Ніколай Фрейчур і Фабріціо Моретті грають у тому самому складі, в якому починали. Для гурту такого рівня це майже унікальний випадок.

Is This It (2001) прийнято називати альбомом, який повернув гітари в моду, і в цьому є перебільшення й водночас правда: після нього десять років поспіль з’являлися гурти, які намагалися звучати саме так. Сам запис робився в підвальній студії на Авеню A з бюджетом, який сьогодні здався б смішним, і звучить навмисно погано — Касабланкас проганяв вокал так, щоб той нагадував стару потерту плівку.

Що змінювалося далі

Room on Fire (2003) записаний з тим самим продюсером після невдалої спроби працювати з іншим — гурт спробував змінитися і вирішив, що не варто. Звук трохи чистіший, гітари переплетені щільніше, але метод той самий. First Impressions of Earth (2006) — перша спроба вирватися: довгий, важкий, з довшими піснями й помітно голоснішим зведенням. Багато хто вважає його провалом, і саме він найцікавіший тим, хто вже вивчив перші два.

Angles (2011) складався фактично дистанційно: гурт писав музику окремо від вокаліста, і чутно, що це збірка ідей, а не альбом. Comedown Machine (2013) договорює ту саму думку в синті-поповому ключі. The New Abnormal (2020) із Ріком Рубіном за пультом став першим за багато років, який зібрали всі разом у студії, і саме за нього гурт отримав Ґреммі.

Що шукати на вінілі

З Is This It є нюанс, який варто знати до покупки: американське й європейське видання відрізняються не лише обкладинкою. З американської версії після 11 вересня 2001 року прибрали пісню New York City Cops і замінили її на When It Started. Тобто це буквально два різні альбоми з однією назвою. Європейські преси мають оригінальний трек-лист і оригінальну обкладинку.

У нас Is This It ходить у розкладному варіанті й у червоному прозорому лімітованому пресі, Room on Fire — у звичайному та в синьому, Angles — у фіолетовому. Матеріал гурту гучний і насичений середніми частотами, тож кольорові варіанти тут звучать практично так само, як чорні. The New Abnormal і Comedown Machine видані на 180 грам — платівка важча, стабільніша на диску, і для альбомів із довгими сторонами це не зайве.

Про хронометраж: дебют іде лише тридцять шість хвилин, Room on Fire — тридцять три. Такі короткі альбоми лягають на одну платівку з великим запасом, сторони виходять по сімнадцять хвилин, і це найкращі умови, які взагалі бувають у формату. Пізні альбоми довші, і різницю в щільності канавки на слух вловити можна.

З чого почати

Тридцять шість хвилин Is This It — це і є найкоротший вхід, повний і без залишку. Якщо хочеться того самого, тільки щільніше, наступним іде Room on Fire. Ті, кому обидва здалися надто вилизаними своєю епохою, знайдуть більше в The New Abnormal: там гурту вже за сорок, і це відверто чути в текстах.

Далі — Indie Rock, найпряміше продовження теми, і Post-Punk, звідки The Strokes узяли свою ритміку й економну гітарну манеру.