Вінілові платівки Hozier

Ендрю Гозіер-Бірн виріс у графстві Віклоу під Дубліном у родині блюзового музиканта, співав у хорі й вивчав музику в Триніті-коледжі, звідки пішов, не доучившись. «Take Me To Church» він записав удома, у власній мансарді, і саме ця версія — з домашнім звуком і без студійного лоску — розійшлася світом. Це важлива деталь: у Гозіера голос і гітара завжди стоять ближче до слухача, ніж прийнято в сучасному попі.

Як змінювався звук

Дебютний Hozier (2014) — це блюз і соул, покладені на ірландську фолк-основу, з великою кількістю хорових бек-вокалів. Wasteland, Baby! (2019) звучить м’якше і ширше, з відчутним впливом госпелу. Unreal Unearth (2023) — найамбітніша його робота: альбом побудований за структурою «Пекла» Данте, з дев’ятьма колами, і кожна пісня відповідає своєму рівню. Там же вперше з’являються тексти ірландською.

Ми тримаємо їх у напрямку Blues — за походженням матеріалу це точно. Жанрові бази частіше пишуть indie folk і soul, і обидва погляди справедливі: у Гозіера блюзова гармонія покладена на фолкову форму.

Наше видання дебютного альбому Hozier — подвійна платівка, і лак під усі чотири сторони різав один майстер, Майк Марш зі студії The Exchange Mike Marsh Mastering у Великій Британії. У раннауті на кожній зі сторін A, B, C і D стоїть однаковий підпис «MIKE’S™_THE EXCHANGE MMM» — рідкісний випадок, коли весь двопластинковий тираж пройшов через руки однієї людини від початку до кінця, а не був розподілений між кількома студіями, як часто буває з дебютними альбомами великих лейблів. Сам реліз позначений у базі як європейський тираж, і, на відміну від багатьох переізданих альбомів у нашому каталозі, Discogs не фіксує для цього видання жодних додаткових приміток про варіанти обкладинки чи друку — це означає, що пакування стандартне й без прихованих відмінностей від інших копій того самого тиражу. Для дебюту, який одразу вивів Hozier у топи завдяки «Take Me To Church», відсутність метушні з різними версіями — швидше рідкість, ніж норма. Штрихкод видання — 6 02537 92818 7 — і в раннауті кожної сторони цифра 537928 повторюється з послідовними позначками A2, B2, C2, D2: усі чотири сторони різані одним набором матриць підряд, а не зібрані з різних тиражних партій.

Що шукати на вінілі

Про що питають найчастіше: Unreal Unearth: Unending — це не окремий альбом, а розширене видання Unreal Unearth із додатковими піснями. Назви схожі, і плутанина виникає постійно; якщо ви хочете альбом, а не доповнення, вистачить базової версії.

Дебютний Hozier і Wasteland, Baby! виходять подвійниками. Причина проста: обидва довші за годину, а матеріал побудований на динаміці між тихим вступом і повним хоровим фіналом. Чотири сторони дозволяють зберегти цей перепад.

Записи в нього зроблені з живими інструментами й великою кількістю голосів у бек-вокалі, зведених із простором. Це та музика, де перехід на платівку справді має сенс: хорові шари не злипаються в стіну, як у стрімінгу.

З чого почати

Дебютний Hozier — найзапитуваніша його платівка в нас і найпряміший вхід: там і «Take Me To Church», і найсильніші пісні. Unreal Unearth варто брати тим, хто готовий слухати альбом як цілісну конструкцію, а не набір треків. Wasteland, Baby! підійде, якщо хочеться найм’якшого і найтеплішого звучання без концептуальних рамок.

Далі: Blues — наша полиця для нього, і Soul, звідки в його музиці хори й вокальна подача.