Вінілові платівки Jefferson Airplane

Jefferson Airplane — американський рок-гурт із Сан-Франциско, Каліфорнія, заснований 1965 року. За біографією Last.fm, вони вважаються одними з піонерів психоделічного рок-звучання і визначили те, що назвали «звуком Сан-Франциско» — перший гурт із Бей-Ерії, що досяг міжнародного комерційного успіху; гурт хедлайнив Monterey Pop Festival (1967), Вудсток (1969), Альтамонт (1969) і перший фестиваль на острові Уайт (1968). У нашому каталозі представлений їхній альбом «Long John Silver» (2019, Grunt/RCA): перевидання на димчасто-зеленому 180-грамовому вінілі, лімітований наклад.

Останній студійний альбом класичного складу

За біографією Last.fm, класичний склад гурту (жовтень 1966 – лютий 1970: Марті Балін, Пол Кантнер, Грейс Слік, Йорма Кауконен, Джек Кессаді й барабанщик Спенсер Драйден) 1996 року ввели до Залу слави рок-н-ролу; саме на альбомі «Surrealistic Pillow» 1967-го — одному з визначальних записів «Літа кохання» — той склад записав пісні «Somebody to Love» і «White Rabbit», які потрапили до списку Rolling Stone «500 найкращих пісень усіх часів». Балін пішов з гурту 1971 року, а після 1972-го Jefferson Airplane фактично розділився на дві формації: Кауконен і Кессаді повністю перейшли у власний проєкт Hot Tuna. За текстом хайп-стікера цього перевидання, «Long John Silver» офіційно позначений як «Jefferson Airplane’s final studio album» — останній студійний альбом гурту перед цим розколом. Показово, що в кредитах Discogs на альбомі одразу двоє барабанщиків — Джої Ковінгтон (Joey Covington) і Джон Барбата (John Barbata), який додатково грає й перкусію з тамбурином, — тобто барабанщик залу-слави-складу Спенсер Драйден до цього моменту вже покинув гурт, і ритм-секцію на «Long John Silver» довелося міняти безпосередньо в межах одного релізу. Основний вокальний і гітарний кістяк лишався незмінним: Йорма Кауконен (Jorma Kaukonen), Марті Балін (Marty Balin) і Пол Кантнер (Paul Kantner) на гітарах і вокалі, Грейс Слік (Grace Slick) на клавішних, піаніно й вокалі, а також скрипаль Папа Джон Кріч (Papa John Creach), який додає альбому нетипове для рок-гурту того часу звучання струнного інструмента у вокальних партіях.

Що шукати на вінілі

Це перше перевидання альбому на вінілі в США за словами самого хайп-стікера («First U.S. LP Reissue»), вироблене в ЄС і надруковане в США. За нотатками Discogs, оригінальне видання виходило в незвичній розкладній упаковці у формі сигарної коробки («Original Foldable Cigar Box Package») — цей тираж повторює саме таку концепцію оформлення. Авторські права на цей запис належать Afterthought Productions Corp., а виробництвом, ліцензуванням і маркетингом самого перевидання займається Rhino Entertainment Company. Дев’ять треків усього: від титульного «Long John Silver» до фінального «Eat Starch Mom»; хронометраж жодної з доріжок у картці Discogs для цього тиражу не вказаний. За спільнотою Discogs у релізу 382 власники, 112 позицій у списках бажаного і рейтинг 4.06 з 47 отриманих оцінок — найнижчий бал серед релізів, з якими ми сьогодні працювали, хоча й досі стабільно вище середнього.

З чого почати

Починайте саме з «Long John Silver» — це остання студійна робота гурту в його класичному складі, а незвична упаковка у формі сигарної коробки робить фізичний об’єкт частиною самої концепції альбому.

Якщо цікавить ширший контекст психоделічної сцени Сан-Франциско, яку гурт допоміг визначити, — перегляньте наш напрямок Психоделічний рок.

А якщо хочете ширшу рок-панораму того ж періоду — напрямок Рок покаже суміжні гурти кінця 1960-х – початку 1970-х.