Поставте голку на першу доріжку. Спершу ви почуєте не музику, а кіно: уривок англійського дубляжу старого гонконзького фільму про кунг-фу, де хтось погрожує суперникові. А потім вривається барабан, важкий і трохи брудний, ніби записаний у підвалі. І один за одним починають читати голоси. Їх тут дев’ять.
Цю платівку записали люди, від яких відмовилися лейбли. Почали з пісні, на яку скинулися по сто доларів, а продовжили в крихітній студії на дешевій апаратурі. А вийшов один із найважливіших альбомів в історії хіп-хопу. Ось як це було.
Чому це ікона
За версією Rolling Stone, цей дебют запустив найпотужнішу «франшизу» в історії репу і винайшов новий звук: дев’ять голосів, що перехоплюють один в одного мікрофон, поверх сирих, мінімалістичних бітів. RZA зібрав світ клану з фільмів про кунг-фу, вуличної філософії Нью-Йорка і коміксів, а семпли брав звідусіль, від джазмена Телоніуса Монка до Барбри Стрейзанд. У ті роки центром хіп-хопу вважався Лос-Анджелес, і Wu-Tang повернули корону Нью-Йорку, місту, де реп народився. У списку 500 найкращих альбомів усіх часів Rolling Stone альбом стоїть на 27-му місці.
У 2022 році Бібліотека Конгресу США внесла альбом до Національного реєстру звукозаписів, тобто записів, які зберігають для історії. У листопаді 2025-го він став чотириразово платиновим, а ще є в книзі «1001 альбом, який треба почути, перш ніж помрете» і в сотні найкращих реп-альбомів журналу The Source.
Острів, який назвали Шаоліню
Найменш «нью-йоркський» район Нью-Йорка — Стейтен-Айленд. Острів, до якого не ходить метро, а з Мангеттеном його з’єднує безкоштовний пором. Саме там, у районі Степлтон, у житловому комплексі Stapleton Houses, і почнеться наша історія.
Її головний герой — Роберт Діггз. Він народився в 1969 році в Брукліні. Двоє його кузенів теж читали реп: Гері Грайс і Рассел Джонс.
У Роберта були дві пристрасті, крім музики: шахи і фільми про кунг-фу. Уперше «36-ту палату Шаоліня» він побачив по телевізору у 12 років. Через два роки подивився її вже на великому екрані, у дешевому кінотеатрі на 42-й вулиці біля Таймс-сквер, разом із кузеном Расселом. Відтоді, за його ж підрахунком, переглянув її понад 300 разів.
Гонконзька студія Shaw Brothers знімала фільми про звичайних людей, які повстають проти жорстокої влади і стають сильнішими завдяки впертості. Пізніше Діггз пояснював: для чорних хлопців із бідних районів американських міст це була історія про них самих.
У «36-й палаті» юнак тікає від влади до монастиря Шаолінь і проходить 35 палат, кожна з яких вчить нового вміння. А потім пропонує створити 36-ту: палату, де кунг-фу вчитимуть звичайних людей. Запам’ятайте і це число.
План на один рік
На початку 1990-х Діггз і кузен Гері вже встигли спробувати себе на великій сцені. Обидва випустили по платівці на лейблах, і обох швидко відпустили. Тоді вони змінили імена. Гері став GZA (вимовляється «Джиза»), Роберт став RZA («Риза»).
RZA вирішив більше не чекати, поки хтось його помітить. Він ходив Стейтен-Айлендом, від Степлтона до сусіднього району Парк-Гілл, і обдумував план. Ідея: зібрати цілий клан, де в кожного свій характер, голос і ім’я, як у фільмах про бойові мистецтва. А сам острів відтепер стане Шаоліню, монастирем, де «монахи» відточують свою майстерність. Тільки замість мечів у них язики.
Назву взяли з іще одного фільму, «Шаолінь і Ву-Танг» 1983 року, про дві ворожі школи кунг-фу. Ву-Танг там — школа меча.
Ось кого RZA покликав.
Кузени. GZA, якого ще називали Геній, читав щільно й розважливо. Рассел Джонс узяв ім’я Ol’ Dirty Bastard, і його манеру неможливо сплутати ні з чим: він наполовину читає, наполовину співає, ніби трохи хитаючись.
Сусід по кімнаті. Деніс Коулз, він же Ghostface Killah, жив разом із RZA у Степлтоні. Саме він зробив модним на районі словечко «Ву-Танг», яким називали все круте.
Хлопці з вулиці. Method Man з його хрипким, ніби задимленим голосом. Raekwon, який нарочито «заїкається» на початку рядків. Inspectah Deck, U-God і новачок Masta Killa, який до цього взагалі не писав текстів.
Була одна складність. Частина хлопців була зі Степлтона, частина з Парк-Гілла, і між цими районами давно ворогували. RZA попросив у кожного рік життя: рік повної віддачі в обмін на шанс вибратися. І одразу сказав: потрібна диктатура, а не демократія. Але таку, на яку всі погодилися.
Сто доларів з кожного
Першу пісню записали в 1992-му. Кожен, хто хотів у ній свій куплет, приніс RZA сто доларів на оренду студії Firehouse у Брукліні. Пісня називалася «Protect Ya Neck» : вісім реперів, вісім куплетів поспіль і жодного приспіву.
RZA замовив 2000 платівок на заводі в Нью-Джерсі. Логотип, ту саму «W», схожу на крило кажана, намалював знайомий графітник Mathematics, за 400 доларів. У грудні пісню вперше поставили на університетському радіо, і навколо загадкового клану зі Стейтен-Айленда почався шум.
Великий лейбл Loud Records погодився на угоду, якої до того майже ніхто не укладав: група підписує контракт як група, але кожен учасник вільний записувати сольні альбоми на будь-якому іншому лейблі.
Альбом записували в тій самій тісній Firehouse, наприкінці 1992-го і на початку 1993-го. Грошей не було, тож студія була крихітна, а в ній часто сиділо по вісім людей. Хто читатиме на якому біті, RZA вирішував просто: влаштовував між реперами батли, словесні дуелі. Хто сильніший, той і в пісні.
Тепер про звук. Хіп-хоп будують із семплів: коротких шматочків старих платівок, вирізаних і зациклених. До Wu-Tang нью-йоркські продюсери найчастіше брали фанк Джеймса Брауна. RZA пішов іншим шляхом. Він брав старі соул-пісні і склеював їх із діалогами з кунг-фу-фільмів. Апаратура була дешева, тож барабани звучали глухо і важко, а семпли з моторошною луною. Те, що в іншого вийшло б браком, у RZA стало стилем.
Залишалася обкладинка. Фотографували в покинутій старій синагозі в Нью-Йорку. На зйомку прийшли не всі дев’ятеро, і шістьом присутнім натягнули на обличчя панчохи, щоб не було видно, хто є хто.
Звук випадкової слави
Альбом вийшов 9 листопада 1993 року. Того ж дня вийшла нова платівка A Tribe Called Quest, найвідоміших тоді майстрів джазового хіп-хопу. А в чартах правило Західне узбережжя, каліфорнійський фанковий звук Dr. Dre.
Rolling Stone у рецензії пообіцяв, що в чартах цього альбому не буде, зате його почують з магнітол у правильних кварталах. Альбом піднявся до 41-го місця в Billboard, а до 1995-го розійшовся мільйоном копій. Кліпи майже не показувало MTV, зате на кабельному каналі The Box, де відео замовляли самі глядачі, Wu-Tang стали улюбленцями.
Далі план RZA спрацював як годинник. Method Man підписав сольний контракт із Def Jam, Ol’ Dirty Bastard з Elektra, GZA з Geffen, Ghostface Killah з Epic. Слідом вийшли сольні альбоми. А за Wu-Tang прийшла ціла хвиля нью-йоркських реперів: Nas, The Notorious B.I.G., Jay-Z.
Спосіб, яким RZA різав старий соул, згодом перейняли продюсери нового покоління, серед них Канє Вест. А сам RZA написав музику до «Вбити Білла» Квентіна Тарантіно і нарешті сам потрапив у кіно про бойові мистецтва.
Що залишилося
Ol’ Dirty Bastard помер у 2004 році. Решта учасників першого складу у 2013-му знову зібралися разом на честь двадцятиріччя платівки, записали альбом і поїхали в тур.
А в лютому 2025-го клан оголосив, що прощається зі сценою. Тур Wu-Tang Forever: The Final Chamber стартував 6 червня 2025 року в Балтиморі, а у 2026-му дістався Європи, Австралії та Японії. На сцену виходять усі живі учасники першого складу, а місце Ol’ Dirty Bastard займає його син, Young Dirty Bastard.
А платівка залишилася. У 2020-му Rolling Stone поставив її на 27-ме місце у списку 500 найкращих альбомів усіх часів. У 2022-му Бібліотека Конгресу США внесла її до реєстру записів, які зберігають для історії. А в листопаді 2025-го, через 32 роки після виходу, альбом став чотириразово платиновим.
Золота «W» у монастирі з каменю
Обкладинку знімав нью-йоркський фотограф Деніел Гастінгс, завдання йому дала арт-директорка RCA Джекі Мерфі. Ідея з панчохами на обличчях з’явилася, коли Гастінгс побачив Wu-Tang наживо на конференції Jack the Rapper в Атланті. Його переконання: найкращі обкладинки — ті, де самого артиста не видно. Самі хлопці спершу хотіли показати обличчя, але прийшли не всі, тож маски вирішили справу. Капюшони теж придумав Гастінгс, а свої наліпки з логотипом учасники приліпили на них самі.
Знімали в зруйнованій синагозі на Норфолк-стріт у Нижньому Іст-Сайді, нині це Angel Orensanz Center. Тоді зі стін випадало каміння, і Гастінгсу місце здалося схожим на монастир. Світло — лампи розжарювання, спалахи й свічки. Позаду гурту стоїть величезна «W»: художник вирізав її з пінокартону й пофарбував у золото. Ще раніше гурт знімали на Квінсборо-брідж і на вулицях, і ці кадри пішли на розворот.
Сам логотип намалював Mathematics, графіті-художник із Квінса. RZA зателефонував із проханням: «Мені потрібен логотип, і потрібен він завтра», бо мав вийти сингл «Protect Ya Neck». У першій версії рука тримала відрубану голову, але RZA відкинув її як надто криваву. Mathematics надихався фільмами про кунг-фу і своїм графіті-письмом.
Як слухати: сторона за стороною
Тексти тут англійською, вуличним нью-йоркським сленгом, і вони відверті: це альбом для дорослих. Але здебільшого це батл-реп: змагання, хто кого перевершить образом, жартом і ритмом. На вінілі сторони мають власні назви, а порядок пісень трохи інший, ніж на CD.
Сторона A «Shaolin Sword» · 29:19 · знайомство з кланом
Bring Da Ruckus · 4:10 · Ghostface Killah, Raekwon, Inspectah Deck, GZA, приспів RZA
Назва перекладається приблизно як «здіймай гармидер». Це заявка: клан вийшов на арену, і зараз усі побачать, на що він здатний. Починається з діалогу з фільму «Десять тигрів з Гуандуну».
Shame On a Nuh · 2:57 · Ol’ Dirty Bastard, Method Man, Raekwon
Найхуліганськіша пісня платівки: гучна, весела і хаотична. І знайомство з голосом Ol’ Dirty Bastard, що гуляє між співом і криком.
Clan In Da Front · 4:33 · GZA
Один із двох сольних номерів альбому. GZA кличе клан уперед і показує, чому його називають Генієм: щільні, точні рядки без жодного зайвого слова.
Wu-Tang: 7th Chamber · 6:05 · сім реперів
«Сьома палата» — суцільна естафета, де голоси підхоплюють один одного майже без пауз. Моторошна гітара тут з пісні Отіса Реддінга.
Can It Be All So Simple · 4:46 · Raekwon, Ghostface Killah
Задумлива пісня. Двоє друзів згадують, як важко було рости в Нью-Йорку 1980-х, і мріють про розкішне життя, далеко від усього цього. Під ними звучить «The Way We Were», балада Барбри Стрейзанд у версії Gladys Knight & the Pips.
Protect Ya Neck (Intermission) · 6:48 · вісім реперів
Та сама перша пісня за сто доларів з кожного. «Бережи шию» — тобто тримай удар: вісім куплетів, кожен вихваляє себе і кепкує із суперників. GZA тут ще й поквитався з колишнім лейблом. На початку чути дзвінок радіослухача.
Сторона B «Wu-Tang Sword» · 27:51 · від шахів до сліз
Da Mystery Of Chessboxin’ · 4:48 · U-God, Inspectah Deck, Raekwon, Ol’ Dirty Bastard, Ghostface Killah, Masta Killa і Method Man
Починається з голосу з фільму «Шаолінь і Ву-Танг», який порівнює шахи з поєдинком на мечах. Про шаховий бокс у тексті насправді майже нічого, зате останній куплет — перший текст у житті Masta Killa.
Wu-Tang Clan Ain’t Nuthing Ta F’ Wit · 3:36 · RZA, Method Man, Inspectah Deck
Назва — пряме попередження: з цим кланом краще не зв’язуватися. Біт RZA зробив у себе вдома, тоді ж, коли й біт для «Method Man», а Method Man записаний співпродюсером.
C.R.E.A.M. · 4:12 · Raekwon, Inspectah Deck, приспів Method Man
Найвідоміша пісня альбому. Назва розшифровується як «гроші правлять усім довкола мене». Raekwon розповідає про переїзд на Стейтен-Айленд, Deck про підлітка, який збився з дороги, і про дорослого, що хоче застерегти молодших. Фортепіано взяте з соул-пісні The Charmels 1967 року. Raekwon написав куплет під цей біт задовго до альбому.
Method Man · 5:50 · Method Man
Друга сольна пісня, і з неї почалася слава Method Man. Приспів, де він по літерах диктує своє ім’я, наполовину навіяний «Come Together» The Beatles у версії Майкла Джексона. На початку друзі грають у дворову гру: хто вигадає абсурднішу підколку.
Tearz · 4:17 · RZA, Ghostface Killah
Найсумніша пісня. Дві історії-застереження про те, як одна необачна мить ламає життя, і одна з них про молодшого брата RZA. Вона записана найпершою, разом із «Protect Ya Neck», а голос, що співає про сльози після сміху, взято з соул-пісні Венді Рене 1964 року.
Wu-Tang: 7th Chamber – Part II · 5:08 · сім реперів
Ті самі куплети, що й у «Сьомій палаті», але на інший біт, темніший і джазовіший. На конверті після неї значиться ще «Conclusion», але на самій платівці його немає.
Усі платівки Wu-Tang Clan, які є в нас, зібрані на сторінці гурту.
Замість післямови
Ми не намагалися розповісти все. Наша задача — закохати вас у цю музику і залишити більше питань, ніж відповідей. Як звучить Method Man сам по собі, на своєму першому сольному альбомі Tical? Що зробили вдвох Raekwon і Ghostface Killah на Only Built 4 Cuban Linx…? І куди клан пішов через чотири роки, на Wu-Tang Forever?
Сподіваємося, ця історія надихне вас шукати далі. Або забрати частинку того острова, який дев’ятеро хлопців назвали Шаоліню, з собою, на вінілі. І так, будемо чесні: на цьому ми теж заробляємо. Але закохати вас у музику для нас усе одно важливіше.
Команда Just Punk Vinyl