Поставте голку на першу доріжку. Спершу тиша, потім повільний важкий риф, який ступає, як кроки по порожньому коридору о третій ночі. Низький голос Алекса Тернера питає сам себе, чи хоче він узагалі знати правду. А за ним, десь угорі, підхоплює фальцет, ніби на бек-вокалі стоїть соул-гурт із 1970-х. Пісня називається «Do I Wanna Know?» . Її риф сьогодні знають навіть ті, хто ніколи не чув назви гурту.
Цю платівку записали четверо хлопців із Шеффілда, які на той час жили в Лос-Анджелесі й майже рік просиділи в студії, яку самі називали темною норою. Їх витягнув із творчого глухого кута один вечір із коктейлями, а закінчується альбом віршем, який Тернер уперше почув на шкільному уроці. Ось як це було.
Чому це ікона
Rolling Stone пише, що мало якому британському гурту вдається такий сильний «другий акт». Arctic Monkeys починали з колючого поп-панку 2005 року, а до 2013-го переїхали до Лос-Анджелеса і знайшли звук, який Алекс Тернер описав як «Spiders From Mars грають Aaliyah», тобто гурт Девіда Боуї, що виконує пісні R&B-співачки. Журнал порівнює це з перевтіленнями самого Боуї: моторошно привабливо, з фальцетом, нуарними гітарами і барними сценами, схожими на місця злочину. У списку 500 найкращих альбомів усіх часів Rolling Stone альбом стоїть на 346-му місці.
NME назвав AM найкращим альбомом цілого десятиліття 2010-х, а у 2014-му він отримав премію BRIT як найкращий британський альбом. Його номінували на британську премію Mercury, а у 2023 році в США він став чотириразово платиновим, і це для гурту, який роками вперто відмовлявся від американського радіо.
Шеффілд, 2002. Хлопці, які роздавали пісні
Алекс Тернер і Метт Гелдерс жили по сусідству з п’яти років і разом ходили до школи. Підлітками вони слухали Dr. Dre та Outkast і складали «жахливі» хіп-хоп біти на комп’ютері Тернерового тата. Гітару Алекс узяв до рук лише в п’ятнадцять.
У 2002-му, коли Тернеру було шістнадцять, вони зібрали гурт: Тернер на гітарі, Гелдерс на барабанах, Енді Ніколсон на басу і ще один гітарист, Джеймі Кук. Співати Алекс спершу не хотів. Але, як пояснив Гелдерс, у нього «була слабкість до слів».
Демо-записи вони записували на диски й роздавали на концертах безкоштовно. Фанати копіювали їх і ділилися в інтернеті, хтось завів гурту сторінку на MySpace, про яку самі музиканти довго не знали. У 2005-му Arctic Monkeys підписали контракт із маленьким незалежним лейблом Domino, а їхній дебют 2006 року став найшвидше проданим дебютним альбомом в історії британських чартів.
Далеко від дому
Потім їх потягнуло геть. У 2009-му Тернер переїхав до Нью-Йорка. Половину третього альбому, «Humbug», гурт записав у каліфорнійській пустелі з Джошем Гомме, лідером Queens of the Stone Age. «Вони прийшли до мене: відведеш нас у дивне й чудне?» — згадував Гомме. Четвертий, «Suck It and See», записували вже в Лос-Анджелесі. Обидва критики хвалили, але вже стриманіше, ніж перші два.
До 2012-го всі четверо вже жили в Лос-Анджелесі, Тернер і Гелдерс ділили один будинок. І сам Тернер змінився. Колись сором’язливий хлопець, який на сцені майже не дивився в зал, відпустив кок у стилі рокабілі, почав пританцьовувати і ставати на коліна під час соло. Гурт поїхав розігрівати The Black Keys по Америці, уперше як розігрів у турі. «Ми вичерпали “Suck It and See”, тож вирішили, що треба нова пісня», — розповідав Тернер. Так з’явилася «R U Mine?» , важка, з рифом, який вигадав Нік О’Меллі, басист гурту з 2006-го. Тернер потім казав: увесь наступний альбом почався саме з неї.
Темна нора в Голлівуді
Запис тривав із серпня 2012-го майже до Гластонбері в червні 2013-го. Студія Sage & Sound стояла, за словами продюсера Джеймса Форда, на «не дуже гламурній вулиці Голлівуду», біля будівельних майданчиків. Усередині — дерев’яні стіни й фальшиві грецькі колони. «Ми провели довгий час у тій темній норі», — казав Тернер. І додавав, що вона доводила їх до божевілля.
Джеймс Форд, давній продюсер гурту, з’являвся в студії наїздами. Перед цим хлопці місяцями писали ескізи на старі касетні чотириканальники з 70-х. Схема була проста: Кук грав риф п’ять хвилин, це записували, а Тернер сідав у навушниках і складав мелодію та слова поверх. Чимало рифів народилося на дванадцятиструнній гітарі Vox із вбудованими ефектами. Тернер, каже Форд, купив її майже для жарту.
Тернер знав, чого хоче. Альбом мав звучати, за його словами, «як біт Dr. Dre, якому зробили зачіску Айка Тернера і пустили галопом через пустелю на Stratocaster». Тобто важкі рок-рифи Black Sabbath, але з ритмом і вокалом сучасного R&B. Гелдерс і О’Меллі стали справжнім хором: Метт співав високо, Нік — на октаву нижче. У студії цей дует прозвали «Космічними хористами».
На бек-вокал у «Do I Wanna Know?» кликали сестер Haim, але ті дописували свій дебют. «Один із найболючіших дзвінків, коли довелося сказати “ні”», — зізналася Есте Гайм.
А тоді робота застрягла. «Ми були в такому собі глухому куті, у цих темних кімнатах», — згадував Тернер. Незадовго до того він сам заспівав на новому альбомі Queens of the Stone Age, і тепер Джош Гомме прийшов віддячити. Уявіть вечір: О’Меллі змішує коктейлі, всі просто тусуються. Гомме заспівав на «One for the Road» , а потім почув свіжу «Knee Socks» і сказав, що має ідею для контрмелодії. Записав. «Тридцять секунд, де все стає дивним», — назвав це Тернер і визнав, що це його улюблений момент на платівці. «Ми вибралися з колії. Джош урятував день».
Хвиля, яку почув увесь світ
Назву Тернер чесно «вкрав» у Velvet Underground: їхня збірка 1985 року називається «VU». Майже назвали платівку інакше, «The New Black», на честь маленького чорного підсилювача без жодної ручки, тільки з двома дірками. На обкладинці — біла хвиля на чорному тлі: так виглядає амплітудно-модульований сигнал, AM, і посередині вона складається в ці дві літери.
Альбом вийшов у вересні 2013-го і за перший тиждень розійшовся у Британії тиражем 157 329 копій. Arctic Monkeys стали першим гуртом із незалежного лейблу, чиї перші п’ять альбомів дебютували на першому місці. В Америці, де гурт раніше вперто відмовлявся від радіопромо, AM піднявся до шостого місця, а «Do I Wanna Know?» стала їхньою першою піснею в Billboard Hot 100.
У лютому 2014-го AM отримав премію BRIT як найкращий британський альбом. Тернер вийшов на сцену і виголосив промову про рок-н-рол: той, мовляв, часом ховається назад у болото, здається, що згасає, «але він ніколи не помре». Наостанок порадив організаторам виставити йому рахунок за мікрофон і впустив його на підлогу.
Тур AM тривав півтора року і понад 150 концертів, від Каліфорнії до Австралії. Останній відбувся 15 листопада 2014-го в Ріо-де-Жанейро. А сам альбом став одним із найпродаваніших вінілів десятиліття в Британії. NME назвав його найкращим альбомом 2010-х, а Rolling Stone вніс до списку 500 найвеличніших альбомів усіх часів, на 346-те місце.
Хвиля, яка трохи схожа на бюстгальтер
Про те, що біла хвиля на обкладинці — це амплітудно-модульований сигнал і що посередині вона складається в літери AM, ви вже читали. Намалював її британський художник і дизайнер Метью Купер, а вихідний ескіз зробив сам Алекс Тернер. Обкладинку показали 15 липня 2013 року, за два місяці до виходу альбому.
Жодного напису, жодного обличчя: тільки біле на чорному. Цей чорно-білий світ потім ожив у кліпі «Do I Wanna Know?», де хвиля з обкладинки починає рухатися. А Тернер у розмові з журналом First Avenue пожартував: «Вона трохи схожа на бюстгальтер».
Як слухати: сторона за стороною
Критики писали, що цей альбом про «відчайдушні думки о третій ночі». Так і є: тут дзвонять не тим людям, чекають не тих пісень і зізнаються тоді, коли вже пізно. Перша сторона — ніч починається, друга — коли вона вже перевалила за північ.
Сторона A · 21:52 · ніч починається
Do I Wanna Know? · 4:32 · співає Алекс Тернер
Чоловік серед ночі крутить у голові одне питання: зізнатися їй чи ні? А головне, чи хоче він узагалі знати відповідь, якщо вона може бути не тією. Форд казав, що саме на цій пісні зрозумів, яким буде весь альбом.
R U Mine? · 3:20 · Тернер, фальцетом відповідає Метт Гелдерс
Пісня про невизначеність: «ти моя чи ні?». Тернер узяв прийом у реперів Lil Wayne і Drake: спершу кажеш образ, а в наступному рядку пояснюєш, що мав на увазі. Тому поруч стоять лялька на мотузках і острів Трейсі з британського дитячого серіалу Thunderbirds.
One for the Road · 3:26 · Тернер, на бек-вокалі Джош Гомме
«One for the road» — англійська «чарка на посошок», остання перед дорогою. По суті, пісня про ту мить, коли ніч мала б закінчитися, а не закінчується. Починається з високого «ву-у» Гелдерса.
Arabella · 3:27 · співає Тернер
Дівчина з денних мрій, у срібному купальнику, як Барбарелла з фантастичного фільму 1968 року. Тернер казав, що слова тут «трохи як у Браяна Кокса», британського фізика з телесеріалом про Всесвіт: губи як край галактики. На 43-й секунді пісня з R&B проривається в хард-рок, що відсилає до «War Pigs» Black Sabbath, а голос Тернера подвоєний, «як в Оззі».
I Want It All · 3:04 · співає Тернер
Глем-рок у дусі T. Rex, і назва тут говорить сама за себе. Риф Кука записали на той самий касетний чотириканальник, і саме з цієї пісні пішла схема роботи над альбомом. Бек-вокал позичили у Марвіна Гея, з його «Sexual Healing».
No. 1 Party Anthem · 4:03 · співає Тернер
Вечірка, хлопець у шкіряній куртці з піднятим коміром шукає очима дівчину і чекає ідеальної пісні, щоб наважитися підійти. Балада посеред рокового альбому.
Сторона B · 19:51 · після півночі
Mad Sounds · 3:35 · співає Тернер
«Пісня про пісні», як її назвав Тернер: про ті мелодії, що повертають тебе до життя. Збудована навколо старої пісні Алана Сміта, шеффілдського продюсера перших демо гурту. Тернер хотів, щоб увесь альбом мав присмак «Transformer» Лу Ріда. На перкусії — Піт Томас, барабанщик Елвіса Костелло.
Fireside · 3:01 · співає Тернер
За словами Тернера, це та сама пісня, що й «Do I Wanna Know?», просто розказана інакше: самотність і питання, чи думає вона про тебе цього вечора. Бос лейблу назвав її найкаліфорнійською піснею Тернера, а це була єдина, написана в Лондоні. Додаткову гітару зіграв Білл Райдер-Джонс, якого Тернер назвав «спеціалістом із меланхолійних соло».
Why’d You Only Call Me When You’re High? · 2:42 · співає Тернер
Третя ночі, він дзвонить і пише їй знову і знову, а у відповідь отримує питання з назви: чому ти згадуєш про мене тільки тоді, коли ніч уже зайшла задалеко? Ритм тут від західноузбережного хіп-хопу Dr. Dre. У кліпі дівчина бачить сімнадцять повідомлень від «Alex band guy» і просто закочує очі.
Snap Out of It · 3:12 · співає Тернер
Він просить дівчину отямитися: вона закохана наосліп і не бачить, куди йде. Тернер зізнавався, що без захоплення Піта Томаса вони б її, мабуть, викинули.
Knee Socks · 4:17 · Тернер, Джош Гомме
Найтемніша і найзадумливіша пісня платівки: довгі ночі й сірі пообіддя. А в проміжку з’являється Гомме з тією самою контрмелодією, яка, на думку Тернера, «звучить трохи як Боуї».
I Wanna Be Yours · 3:04 · слова Джона Купера Кларка, співає Тернер
Вірш панк-поета Джона Купера Кларка. Закоханий хоче бути для коханої чимось простим і щоденним: пилососом, старим «Фордом», будь-якою річчю, аби поруч. Тернер додав власні рядки про таємниці, які сховати в серці важче, ніж здавалося. Уперше вірш йому прочитав шкільний учитель, Стів Бейкер, ще й пародіюючи Кларка. Уперше в історії гурту тут грає драм-машина, стара Selmer, увімкнена на налаштування «Liverpool». Сьогодні це найпопулярніша пісня Arctic Monkeys у Spotify.
Усі платівки Arctic Monkeys, які є в нас, зібрані на сторінці гурту.
Замість післямови
Ми не намагалися розповісти все. Наша задача — закохати вас у цю музику і залишити більше питань, ніж відповідей. Як звучали ці ж четверо хлопців у 2006-му, коли співали про таксі й нічні черги Шеффілда на «Whatever People Say I Am, That’s What I’m Not»? Що такого сталося в пустелі з Джошем Гомме, що «Humbug» досі називають найдивнішим альбомом гурту? І куди Тернер пішов після AM, коли сів за фортепіано і написав «Tranquility Base Hotel & Casino»?
Сподіваємося, ця історія надихне вас шукати далі. Або забрати частинку тієї нескінченної ночі в Лос-Анджелесі з собою, на вінілі. І так, будемо чесні: на цьому ми теж заробляємо. Але закохати вас у музику для нас усе одно важливіше.
Команда Just Punk Vinyl