Поставте голку на першу доріжку. Спершу нічого не зрозуміло: низький гул, якийсь тривожний синтезатор, ніби в старому фільмі жахів зараз відчиняться двері. Так і є: це шматок музики з «Світанку мерців», зомбі-горору 1978 року. Хвилина темряви, а потім вступає гітара, легенька, майже весела, і голос, який питає, куди поділися всі хороші люди.
Цей альбом записав гурт, якого не існує. Четверо його учасників намальовані, один із них десятирічна японська дівчинка-гітаристка, інший — сатаніст-басист. А сам альбом розійшовся тиражем близько восьми мільйонів, приніс «Греммі» і досі звучить як прогноз погоди на наші дні. Ось як це сталося.
Чому це ікона
«Мультяшний гурт» Деймона Албарна мав стати одноразовим трюком, а став, за словами Rolling Stone, одним із великих гуртів XXI століття, і «Demon Days» — найкращий із їхніх альбомів. Пісні тут водночас моторошні, емоційні й фанкові. А «Feel Good Inc» , пише журнал, — ідеальна середина між брит-попом і хіп-хопом, кінематографічна і танцювальна. Одне, чим вона точно не є, — трюком. У списку 500 найкращих альбомів усіх часів Rolling Stone альбом стоїть на 437-му місці.
«Feel Good Inc.» вісім тижнів поспіль очолювала американський чарт альтернативного року і принесла Gorillaz «Греммі»: вони стали першим мультяшним гуртом із цією нагородою. У Британії альбом шість разів платиновий, The Guardian поставив його на 11-те місце серед найкращих альбомів 2000-х, а Калі Учіс, A$AP Rocky і Trippie Redd називали «Demon Days» прямим впливом на свою музику.
Двоє в одній квартирі, що забагато дивилися MTV
Почнімо зі справжніх людей, бо за мультиком стоять двоє.
Музикант. Деймон Албарн, лондонець 1968 року народження, у 1990-х був одним із головних облич британської музики. Його гурт Blur — це «Parklife», «Song 2» з тим самим «ву-ху!», яке ви точно чули на стадіоні чи в рекламі, і знаменита «битва брит-попу» з Oasis. Але Албарну ставало тісно в гітарній музиці: його тягнуло до хіп-хопу, електроніки, музики з інших континентів.
Художник. Джеймі Г’юлетт — автор коміксу «Tank Girl», про панк-дівчину, яка їздить на танку і зустрічається з мутантом-кенгуру. Албарна він уперше побачив 1990-го, коли прийшов брати інтерв’ю в Blur, і той здався йому страшенно зарозумілим. А наприкінці 1990-х вони вже жили в одній квартирі на Вестборн-Гроув у Лондоні.
І дивилися MTV. Багато MTV. Г’юлетт потім казав, що як надто довго дивитися MTV, це трохи схоже на пекло. Навколо були бой-бенди, зібрані продюсерами, і Албарну все це здавалося дуже штучним. Тоді вони вирішили: зробімо штучний гурт, але цікавий. Так 1998 року з’явилися Gorillaz.
Г’юлетт намалював чотирьох персонажів. Вокаліст 2-D з порожніми очима, за якого співає сам Албарн. Басист Мердок Ніккалс, «неприємний лиходій», як каже Г’юлетт. Барабанщик Рассел Гоббс. І Нудл, крихітна японська гітаристка, майстриня бойових мистецтв. Дебютний альбом 2001 року з хітом «Clint Eastwood» продався тиражем понад сім мільйонів. Жарт спрацював. Тепер треба було довести, що це не просто жарт.
Світ, у якому настала ніч
Спершу Г’юлетт писав сценарій повнометражного фільму про Gorillaz. Фільм так і не зняли, але з нього лишилися дві ідеї: его і світ, що застряг у безкінечній ночі. «Повторімо той самий процес, але зробимо краще», — сказав Г’юлетт.
А Албарн тим часом поїхав потягом із Пекіна в бік Монголії. За вікном пропливали пилові бурі й занедбані містечка, які, за його словами, стояли «на колінах». Звідти й настрій платівки. Албарн описував її як історію про «світ у стані ночі»: увесь альбом наче розповідає про ніч, коли не спиш до ранку, але це ще й алегорія. Кожна пісня — зустріч зі своїм особистим демоном.
Надворі був 2004-й. Війна в Іраку, страх після 11 вересня, розмови про те, що нафта колись закінчиться. Усе це потрапило в пісні. Тільки співали про це мультяшки.
Хлопець у костюмі миші
Для першого альбому продюсер був. Для другого Албарн захотів когось нового і знайшов хлопця зі штату Нью-Йорк, якого тоді мало хто знав. Брайан Бертон узяв собі ім’я Danger Mouse на честь британського мультика і виступав у костюмі миші, бо соромився показувати обличчя. Прославився він «Сірим альбомом»: узяв речитатив Jay-Z з його «Чорного альбому», а музику склеїв зі шматочків «Білого альбому» The Beatles. Зробив для друзів, а запис розлетівся інтернетом.
Албарн почув і покликав. 7 квітня 2004 року Бертон приєднався до роботи. Для нього, давнього фаната Blur, це було, як він казав, рішення, над яким не треба думати. Записане в студії він крутив, як семпли, різав і переставляв, поки не складалося щось нове.
Писали в лондонській студії Албарна під назвою 13. А в буклеті поруч із нею стоїть ще одна адреса: Kong Studios. Такої студії не існує. Так називалася віртуальна будівля на сайті гурту, де фанати могли блукати кімнатами намальованих музикантів.
Найдивніший склад гостей
Gorillaz — це завжди Албарн плюс гості. Але цього разу компанія зібралася така, що в реальному гурті вона б не вжилася й тиждень. Персонажі пояснювали: кожного запросили заради особливої «фактури».
Нене Черрі, шведська співачка, яку пам’ятають за «Buffalo Stance» і дуетом «7 Seconds». De La Soul, тріо з Лонг-Айленда, чию дебютну платівку 1989 року критики називають шедевром хіп-хопу. MF DOOM, репер-«суперлиходій», що виступав у металевій масці. Шон Райдер, голос манчестерських Happy Mondays. Айк Тернер, піаніст, чию «Rocket 88» 1951 року часто називають першою рок-н-рольною платівкою. І Денніс Гоппер, американський актор і режисер «Безтурботного їздця», який просто читає казку.
Тепер уявіть, що все це в одному альбомі. І воно звучить як одне ціле.
Платівка вийшла в травні 2005-го і одразу стала першою у Британії, у США дісталася шостого місця. «Feel Good Inc.» отримала «Греммі», і Gorillaz стали першим мультяшним гуртом із цією нагородою. На церемонії їхні намальовані учасники вийшли на сцену як об’ємні проєкції.
Звичайного туру не було. Натомість у листопаді 2005-го гурт п’ять вечорів грав у Манчестерському оперному театрі, а у квітні 2006-го ще п’ять у нью-йоркському «Аполло». Музиканти стояли в напівтемряві, видно було лише силуети, а над ними на екрані жили персонажі Г’юлетта. З балконів до публіки зверталися ляльки 2-D і Мердока, зроблені майстернею Джима Генсона, творця «Маппет-шоу». Майже всі гості приїхали співати наживо. Айк Тернер сам зіграв своє соло. Г’юлетт потім зізнався: на цих концертах вони з Албарном урешті втратили гроші.
Сьогодні «Demon Days» стоїть на 437-му місці в списку 500 найвидатніших альбомів Rolling Stone. Двадцять років тому критики не завжди знали, як серйозно сприймати мультик. Тепер його називають пророчим.
Чотири квадрати, як у The Beatles
Чорне тло, чотири білі квадрати, у кожному по учаснику: Мердок, 2-D, Нудл і Рассел. Якщо здається знайомим — так і задумано. Це відсилка до «Let It Be», останнього студійного альбому The Beatles. Намалював обкладинку Джеймі Г’юлетт, співтворець Gorillaz і автор майже всіх їхніх образів.
Г’юлетт повторив формат, але перевернув деталі. У «Let It Be» лише Пол Маккартні дивиться в камеру і лише в нього червоне тло. У «Demon Days» червоним підсвічено Мердока, і саме його око повернуте до вас.
Обкладинку швидко почали переробляти фанати. Першу пародію виклали на deviantArt уже в серпні 2005-го, і з того часу там набралося понад три тисячі робіт із тегом «Demon Days»: у чотири квадрати саджали героїв мультфільмів, ігор і навіть самих The Beatles.
Як слухати: сторона за стороною
Альбом іде як одна ніч: від тривожних сутінків через танці й безсоння до ранкового хору. Гості з’являються і зникають, як персонажі. Ось що відбувається.
Сторона A · 12:29 · сутінки
Intro · 1:03 · інструментал
Шматок «Dark Earth» Дона Гарпера зі саундтреку до «Світанку мерців». Двері в ніч прочинено.
Last Living Souls · 3:10 · співає Албарн
Пісня про те, як люди дедалі більше віддаляються одне від одного, і питання, де ж поділися всі хороші. Звучить як легкий фортепіанний поп, і в цьому підступ альбому: про темне тут часто співають світло.
Kids With Guns · 3:45 · Албарн і Нене Черрі
Албарн дізнався, що хлопчик з класу його доньки приніс до школи ніж. Пісня про дітей і зброю, яка стає буденністю. Під цим чіпкий ритм десь між хіп-хопом і фанком.
O Green World · 4:31 · співає Албарн
Туга і тривога за природу, яку ми втрачаємо. Сьогодні, через двадцять років, її слухати трохи моторошно.
Сторона B · 11:14 · хіти
Dirty Harry · 3:43 · Албарн, Bootie Brown і дитячий хор
Назва — жарт-продовження: «Брудний Гаррі» — коп, якого грав Клінт Іствуд, а перший хіт Gorillaz називався «Clint Eastwood». Bootie Brown з гурту The Pharcyde читає від імені американського солдата і кепкує з гучних заяв політиків про «виконану місію» в Іраку, а закінчується все дитячим хором. Кліп знімали по-справжньому, в пустелі Наміб.
Feel Good Inc. · 3:41 · Албарн і De La Soul
Албарн написав її дорогою на фестиваль Coachella, проїжджаючи долину, всіяну вітряками. «Корпорація хорошого самопочуття» — про ціну постійних розваг і депресію, що ховається під ними. Знаменитий сміх на початку — це Масео з De La Soul: вони просто дуріли в студії, а запис ішов.
El Mañana · 3:50 · співає Албарн
«Завтра» іспанською. Найсумніша пісня платівки, зі струнними. У кліпі летючий острів Нудл з «Feel Good Inc.» розстрілюють гелікоптери. Здавалося, героїня загинула, але згодом виявилося, що це була фальшива тривога.
Сторона C · 13:12 · глибока ніч
Every Planet We Reach Is Dead · 4:53 · Албарн, на фортепіано Айк Тернер
«Кожна планета, до якої ми долітаємо, мертва». Назва говорить сама за себе. Посередині соло Айка Тернера, людини, що грала рок-н-рол, коли його ще так не називали.
November Has Come · 2:41 · MF DOOM
DOOM, як завжди, вихваляється і кепкує з порожніх хітів інших реперів, а Албарн у приспіві тягне тривожну ноту. Саме цей трек відкрив DOOM мільйонам нових слухачів.
All Alone · 3:30 · Roots Manuva і Мартіна Топлі-Берд
Британський репер Roots Manuva нападає на тих, хто перекручує Біблію заради власної вигоди. А потім пісня розчиняється в мрійливому голосі Мартіни Топлі-Берд.
White Light · 2:08 · співає Албарн
Дві хвилини люті: шумний, майже панковий танцювальний трек. Ніч у самому розпалі.
Сторона D · 13:48 · до світанку
Dare · 4:04 · Шон Райдер і Розі Вілсон
Єдина безтурботна пісня альбому і єдиний британський номер один Gorillaz. За Нудл співає Розі Вілсон, а Шон Райдер підспівує. Існує легенда, що спершу пісня звалася «It’s There», але з манчестерським акцентом Райдера виходило «It’s Dare». Сам Райдер називає це міською легендою. У кліпі його величезна голова живе у шафі Нудл.
Fire Coming Out Of The Monkey’s Head · 3:16 · читає Денніс Гоппер
Казка-притча. Гірська громада живе собі, аж поки не приходять чужинці «в камуфляжі», починають копати гору і будять дух усередині неї. Албарн думав про порожнечі, що лишаються в землі після видобутку нафти.
Don’t Get Lost In Heaven · 2:00 · Албарн і Лондонський громадський госпел-хор
Гармонії в дусі Браяна Вілсона з The Beach Boys. Албарн казав, що задумав три усміхнені голоси і один нещасний. Хор записували в церкві Святого Стефана в лондонському Кенонбері.
Demon Days · 4:28 · Албарн і госпел-хор
Фінал. Хор співає про людей, які глушать себе, щоб пережити безкінечний потік поганих новин. Госпел, реґі й струнні в одній пісні. Ніч минає.
Усі платівки Gorillaz, які є в нас, зібрані на сторінці гурту.
Замість післямови
Як звучав Албарн до мультиків, у часи Blur і «Parklife»? Що буде, якщо поставити дебют Gorillaz 2001 року одразу після «Demon Days» і почути, як за чотири роки виріс гурт, якого не існує? І що за платівку записали De La Soul у 1989-му, якщо через шістнадцять років їх кликали як живу легенду? Пошукайте. Кожна з цих відповідей — ще одна ніч з хорошою музикою.
Ми віримо, що платівка — це не просто звук. Це спосіб забрати з собою частинку тієї довгої ночі, де мультяшки співали про справжній світ, і ставити її вдома, коли захочеться. І так, будемо чесні: на цьому ми теж заробляємо. Але закохати вас у музику для нас усе одно важливіше.
Команда Just Punk Vinyl