Вінілові платівки Danger Mouse

«The Early Years: 2001-2003» — це не офіційний реліз Danger Mouse, а неофіційне видання (Discogs прямо позначає формат як «Unofficial Release»), випущене на саморобному лейблі Groove Distribution з каталожним номером DANGER001. Це 12″ на 33⅓ об/хв усього з п’ятьма треками — і жодного мастеринг-інженера, заводу чи видавця в кредитах немає: типова картина для бутлегу, зібраного фанатами з ранніх, ще не виданих офіційно робіт продюсера.

Як змінювалося звучання

У 2001-2003 роках, які компілює цей бутлег, Danger Mouse ще не мав імені для широкої аудиторії: у дискографії Discogs цей період позначений релізами «Take Care Of Business» (2002) і «Conceited Bastard», «Ghetto Pop Life», «The Ghetto Pop Mix», «Twenty Six Inch EP» (усі 2003). Уже 2004 року вийшов «The Grey Album» — робота, яку Discogs каталогізує стилем «Cut-up/DJ», тобто офіційно фіксує її як монтажну, деджейську композицію, а не авторський альбом у звичному сенсі. Далі напрямок різко змінюється: альбом «Rome» 2011 року зроблено в дуеті з Daniele Luppi, і стилі тут геть інші — «Alternative Rock», «Pop Rock», «Indie Rock», без жодного сліду хіп-хопу. У 2017-му Danger Mouse написав музику до фільму «Baby Driver» («Chase Me»), а 2022 року повернувся до хіп-хопу альбомом «Cheat Codes» у дуеті з Black Thought зі стилями «Conscious» і «Boom Bap». Останній за хронологією майстер-реліз Discogs — «Born Again» 2024 року, записаний з Jemini The Gifted One, тим самим співавтором, з яким Danger Mouse випустив «Ghetto Pop Life» ще 2003-го: коло замкнулося через два десятиліття.

Що шукати на вінілі

У цьому конкретному тиражі немає жодних відомостей про мастеринг, різьблення лаку чи завод пресування — поля companies й identifiers в Discogs для нього порожні, а серед extraartists указано лише самого Danger Mouse як продюсера. Це не недогляд каталогізатора, а системна риса неофіційних видань: ніхто не підписував контракт на пресування, тому нема кого вказати в кредитах. Формат — простий 12″ на стандартній швидкості 33⅓ об/хв, без додаткових позначок про колір вінілу чи вагу.

Трек-лист короткий і нерівний за сторонами: три треки на стороні A («It Ain’t Hard To Tell», «Top Billin», «Tom’s Diner») і два на стороні B («Whole World», «Paparazzi»). Тривалості треків у базі Discogs для цього тиражу не вказані — типова ситуація для бутлегів, де ніхто не вносив повні технічні дані при каталогізації. Discogs відносить реліз одразу до чотирьох жанрів — Electronic, Hip Hop, Rock, Pop, — зі стилями Pop Rap і Hip Hop: настільки широкий розкид жанрових тегів сам по собі підказує, що перед нами збірка різнорідних треків, а не цілісний авторський альбом.

З чого почати

Якщо цікавить сам Danger Mouse на самому початку кар’єри, до того як він став продюсером мільйонних тиражів, — цей неофіційний 12″ саме про цей момент, хоча й без жодних технічних гарантій якості пресування. Якщо більше цікавить напрямок, у якому починав саме він — деджейський монтаж і хіп-хоп-продюсування, — перегляньте розділ Trip Hop, куди наш каталог відносить цей тираж. А для тих, кого цікавить хіп-хоп ширше, без прив’язки до конкретного деджейського стилю, є розділ Hip Hop із суміжними іменами тієї самої школи семплового продюсування.