Вінілові платівки Death Grips

Death Grips з’явилися в Сакраменто наприкінці грудня 2010 року і від початку робили все, щоб їх було незручно слухати й неможливо продавати. Стефан Бернетт кричить, Зак Гілл б’є по барабанах живцем, Енді Морін збирає під цим шар цифрового бруду. Теги, які вішає на гурт аудиторія, майже порівну ділять experimental hip hop, industrial, electronic і digital hardcore — жодне з визначень не витримує всієї їхньої дискографії. У нас три їхні платівки, і всі три — перевидання, у кожного з яких є своя виробнича історія.

Як змінювався звук гурту

«The Money Store» 2012 року досі найструктурованіший їхній запис: там є хуки, є впізнавані петлі, є навіть щось схоже на приспіви. Це єдиний альбом, який гурт випустив на мейджорі Epic, і саме через нього про них дізналися поза межами інтернет-андеграунду.

«No Love Deep Web» того ж року — протилежність: сухіші біти, менше семплів, більше басу й порожнечі. Гурт виклав його в мережу самостійно, всупереч планам лейбла, після чого контракт із Epic закінчився. Обкладинка тоді ж стала окремим скандалом, і перевидання досі виходить у чорному глянцевому зовнішньому конверті з попередженням — картинка захована всередині. «Bottomless Pit» 2016-го підсумував обидві лінії: швидший, злиший і водночас найкраще зведений з трьох.

Що шукати на вінілі

Три наші позиції зроблені на трьох різних континентах, і в двох із них є задокументовані виробничі дефекти — це не чутки, а офіційно зафіксовані особливості пресів.

«No Love Deep Web» у нашому каталозі — перевидання Harvest, відпресоване на чеському GZ Media, і на ньому переставлені місцями два останні треки другої сторони: «Bass Rattle Stars Out The Sky» і «Artificial Death In The West» ідуть у зворотному порядку відносно оригінального релізу. У картці це чесно позначено як помилку виготовлення. На звук вона не впливає, а от фінал альбому змінює.

У «Bottomless Pit» перевидання 2024 року інша особливість: на значній частині тиражу етикетки наклеєні не на ті сторони — те, що підписане як сторона A, фізично є стороною B. Це видно й у раннауті: на «стороні A» вибито номер, що закінчується літерою B. Якщо на вашій копії порядок треків не збігається з конвертом — платівка справна, переплутані наліпки.

«The Money Store» — перевидання 2022 року на Epic, відпресоване на мексиканському заводі Vantiva у Гвадалахарі. У раннауті витравлено 886919 63511 A EC. Це найпоширеніший із трьох пресів: майже дві тисячі власників на Discogs при середній оцінці 4,59.

Дрібниця з титрів, яку легко пропустити: на «Bottomless Pit» бек-вокал записала Клем Кріві з Cherry Glazerr — рідкісний випадок, коли в записі Death Grips бере участь хтось ззовні тріо. За наявністю трійка розкладається так: «The Money Store» у 1937 колекціях, «No Love Deep Web» у 2491, а «Bottomless Pit» лише у 800 при 327 бажаннях — свіже перевидання, якого поки помітно менше, ніж охочих на нього полювати.

З чого почати

Першою платівкою беріть «The Money Store» — це єдиний їхній альбом, який можна поставити людині без попередження. «Bottomless Pit» підійде тим, хто вже витримав перший і хоче щільніше та швидше. «No Love Deep Web» лишайте наостанок: він найменш гостинний із трьох і водночас той, після якого гурт перестав залежати від лейблів.

Суміжні полиці — Alternative Rap, а електронна, безпісенна частина їхньої природи ближча до IDM & Experimental.