Вінілові платівки Pixies

Pixies зібралися в Бостоні 1986 року і за п’ять років устигли зробити те, на що іншим потрібна кар’єра: перевернути уявлення про те, як має бути влаштована гучна пісня. Одна деталь, яку варто знати одразу: Кім Дів, чий голос і бас були половиною їхнього звучання, пішла в 2013 році й на пізніших записах її немає. Beneath The Eyrie в нашому каталозі — платівка вже іншого складу, і сприймати її як продовження дев’яностих не варто.

Як змінювалося звучання

Doolittle 1989 року продюсував Гіл Нортон, зводив Стівен Гайґлер. П’ятнадцять треків за тридцять дев’ять хвилин — коротко навіть за мірками того часу, і половина пісень не доходить до трьох хвилин. Discogs описує альбом як Indie Rock, хоча саме тут остаточно оформилася схема, яку потім розібрали на цитати всі дев’яності.

Trompe Le Monde 1991 року — той самий продюсерський дует, але результат жорсткіший і швидший, ближчий до року в чистому вигляді; Discogs і ставить йому Alternative Rock. Це остання платівка класичного складу перед розпадом, і чути в ній передусім втому один від одного.

Beneath The Eyrie 2019 року записувався з Томом Далґеті, який тут і продюсер, і інженер, і зведення. Бас на той момент грала Пас Ленчантін, яка пробула в гурті з кінця 2013 до березня 2024 року — довше за будь-яку іншу заміну. Це рівна, добре зроблена платівка, і вона не намагається бути Doolittle.

Що шукати на вінілі

Наші три пресінги різані в трьох різних місцях, і кожен лишив свій слід у виводній канавці. Doolittle 2004 року — це 4AD з номером CAD 905, мастеринг і різання лаку робив Джон Дент у Loud Mastering, а тиснули у United Record Pressing; у раннауті видряпано CAD 905-A1 із символом заводу і слово LOUD, а на другому боці — JONZ. Той самий лак потім використали ще для двох релізів, тобто це не разова робота, а еталонний різ, з якого штампували далі.

Trompe Le Monde 2017 року різав Рік Ессіґ у Trutone Mastering Labs, і в раннауті стоїть не лише його підпис, а й дата: RCE 2-14-17, тобто 14 лютого 2017 року. Такі позначки трапляються нечасто, і для колекціонера це найточніший спосіб зрозуміти, з якої партії ваш примірник. Beneath The Eyrie — біле непрозоре видання для незалежних магазинів, розкладний конверт із софт-тач покриттям, друкований внутрішній, код на завантаження наклеєний окремо; мастерив Джон Девіс у Metropolis. Усі раннаути тут нанесені від руки, і на другому боці замість технічного коду видряпано фразу про те, що Багмен нарешті втік.

Про попит цифри говорять різко. Doolittle зібрали 20 781 користувач Discogs, і середня оцінка 4,69 при 1718 голосах — це один із найбільш обкатаних пресів у нашому каталозі взагалі. Trompe Le Monde має 4,58 при 175 голосах, Beneath The Eyrie — 4,24 при 180, найнижчу з трьох.

З чого почати

Doolittle — очевидний перший крок, і рідкісний випадок, коли очевидний збігається з правильним: пресінг перевірений тисячами людей. Trompe Le Monde беріть, коли захочеться швидшого й злішого, без хітів-пасток. Beneath The Eyrie має сенс, якщо цікавить не історія, а те, як гурт звучить зараз.

Поруч варто подивитися Indie Rock і Alternative Rock — обидві полиці Pixies свого часу й сформували.