Вінілові платівки Kraftwerk

Власна студія — головне, що Kraftwerk зробили для себе на самому початку. Гурт з'явився в Дюссельдорфі на початку сімдесятих і майже одразу побудував Kling Klang, переставши залежати від чужого обладнання й чужого графіка. Наслідок видно в кредитах усіх наших чотирьох платівок — записано в Kling Klang, зведено там само. Через це навіть перевидання сорокарічних альбомів звучать як цілісна робота однієї лабораторії, а не як архів різних сесій.

Як мінявся звук

Перші три альбоми — це ще німецький авангард із флейтою, скрипкою й обробленими гітарами; у тегах MusicBrainz цей період і досі підписаний як krautrock. Autobahn 1974 року стала переломом: заголовна річ триває понад двадцять хвилин і займає всю першу сторону, а на платівці загалом лише п'ять треків. Мелодія тут ще людська, але ритм уже машинний.

Radio-Activity 1975-го — перший повністю електронний альбом гурту й перший, зроблений одразу у двох мовних версіях. Тема — не автомобілі, а радіохвилі й радіоактивність; двозначність назви була навмисною задовго до того, як її почали пояснювати в рецензіях.

Trans-Europe Express 1977 року закриває цю логіку: потяг замість автобана, залізний ритм замість мелодії, і саме звідси через десять років виросли детройтське техно та ранній хіп-хоп — Афріка Бамбаата зібрав «Planet Rock» на кістяку заголовного треку. У тегах гурт сьогодні позначений як electronic, synth-pop, electro й techno одночасно, і всі чотири мітки справедливі для різних його десятиліть.

Що шукати на вінілі

Тут є пастка, на яку легко наступити. У каталозі є Trans Europa Express 2020 року на прозорому вінілі та Trans Europe Express 2009 року на чорному. Це не два оформлення одного релізу — це німецькомовна й англомовна версії альбому, з різними вокальними доріжками. Німецька «Schaufensterpuppen» і англійська «Showroom Dummies» — не переклад однієї доріжки, а дві окремі записані речі. Обирайте свідомо.

Серія 2009 року (Autobahn і англійський Trans Europe Express) зроблена на Optimal Media Production, мастеринг Ноела Саммервілла. У примітках Discogs до Autobahn прямо написано: digital master. Тобто це ремастер із цифрового джерела, а не різання з аналогової стрічки — якщо ви принципово шукаєте аналогову ланцюжок, ця серія не про це. Взамін отримуєте дванадцятидюймовий буклет на дванадцять сторінок і дуже рівний, тихий прес: 4,58 із майже шестисот оцінок.

Кольорові видання 2020-го — теж Optimal Media. Radio-Activity йде на жовтому напівпрозорому вінілі 180 грам з наліпкою «Spezial Edition Farbiges Vinyl», буклетом і друкованим внутрішнім конвертом. Окрема деталь для тих, хто дивиться в раннаут: увесь текст там вигравіруваний вручну, а не витиснутий машиною. Ще одна деталь із паперів Discogs: фонографічні права на цей тираж належать Parlophone за ліцензією, а авторське право на запис розділене окремо на самого Ральфа Хюттера і окремо на Kraftwerk як колектив. Той самий номер плати Optimal Media в раннауті цього тиражу зустрічається ще на двох більш ранніх виданнях того самого альбому — завод повторно використав робочу матрицю, а не готував нову з нуля. Trans Europa Express того ж року — прозорий вініл і шістнадцятисторінковий буклет формату платівки.

З чого почати

Якщо хочете почути, як електроніка вперше стала самодостатньою, а не прикрасою, — Autobahn. Якщо цікавить Kraftwerk як концептуальні художники, беріть Radio-Activity: там ідея тримає альбом сильніше за пісні. Якщо ж вас привів сюди хіп-хоп або техно, починайте з Trans-Europe Express і слухайте ритм-секцію, а не мелодію.

У навігації магазину гурт стоїть у Synth-Pop / Electro Pop. Це наша полиця, а не жанрове визначення: Discogs розкладає ці ж релізи по electronic, experimental і krautrock. Кому цікавіша експериментальна лінія, тому в IDM/Experimental.