Вінілові платівки Tina Turner

Тіна Тернер, при народженні Анна Мей Буллок (26 листопада 1939 — 24 травня 2023), — одна з небагатьох, чия кар’єра розпалася на дві окремі, і друга виявилася більшою за першу. Її називають Queen of Rock ‘n’ Roll, хоча тегами Last.fm їй ставлять pop, soul і rock одночасно — і це чесно описує ситуацію.

Дві кар’єри, між якими майже десять років

Перша — шістдесяті й сімдесяті: соул, ритм-енд-блюз, сценічна манера, яку потім розтягли на цитати десятки виконавців. Acid Queen (1975) належить саме цьому періоду — це ще не та Тіна, яку більшість має на увазі.

Друга почалася 1984 року з альбому Private Dancer, коли їй було сорок чотири. Це рідкісний випадок, коли повернення виявилося не ностальгійним туром, а зміною жанру: замість соулу — щільна вісімдесятницька продакшн-школа з гітарами й синтезаторами. Далі Break Every Rule (1986) і Foreign Affair (1989) закріпили формулу.

Практичний висновок: рік випуску тут важливіший за назву. Різниця між Acid Queen і Private Dancer більша, ніж між багатьма різними виконавцями. Наш збірник «Simply The Best» (2019) — цікавий випадок ліцензійної складності: права на різні треки належать одразу декільком лейблам (Parlophone, WEA, Capitol), а сама компіляція видана під Warner Music Group за ліцензією від Universal Music Operations. Обкладинка на звороті прямо вказує на подвійне копірайтне походження — фонографічні права ще з 1991 року, авторські на саму збірку — вже 2019-го. Мастерингом займався Воллі Трогот на Capitol Records, друкував наклад Optimal Media в Німеччині. У кредитах — імена, які виходять далеко за межі музики: обкладинку фотографував Херб Ріттс, внутрішні фото — Брюс Вебер, а костюми Тіни для цієї фотосесії розробляв модельєр Аззедін Алая. Окрема цікавинка з нотаток: трек C3 на платівці — це оригінальна версія 1966 року в продюсуванні Філа Спектора, а не пізніший ремікс чи перезапис, як можна було б очікувати від збірника хітів. Виконавчим продюсером і менеджером проєкту в кредитах указаний Роджер Девіс — той самий менеджер, що вів кар’єру Тіни під час її повернення у вісімдесяті.

Що шукати на вінілі

Спершу відрізняйте альбоми від збірок. Simply The Best і Queen Of Rock ‘N’ Roll — це компіляції, зручні як подарунок або як єдина платівка на полиці. Private Dancer, Break Every Rule, Foreign Affair і Acid Queen — повноцінні альбоми.

Private Dancer ходить у двох варіантах: звичайне перевидання на 180 грамів і ювілейне видання. Друге зазвичай дорожче й товстіше за наповненням, тому перед покупкою варто подивитися, скільки там платівок.

Foreign Affair і Simply The Best ідуть на двох платівках. Для збірки це очевидно, для Foreign Affair — питання наповнення: наприкінці вісімдесятих альбоми робили довгими, і дві платівки тут не розкіш, а необхідність.

Ще одна дрібниця, яка збиває з пантелику: у каталозі під її ім’ям трапляються збірки інших виконавців, де вона співає дуетом. Дивіться на ім’я на обкладинці, а не тільки у фільтрі.

З чого почати

Якщо потрібен один альбом — Private Dancer. Це і найвідоміший запис, і той, з якого почалася друга кар’єра.

Якщо цікавить рання Тіна, до повернення, — Acid Queen. Тут інша музика й інший голос, і саме цей контраст робить її історію цікавою.

Далі логічно дивитися за епохами: вісімдесяті лежать у Pop Rock, а все, що було до них, — у Соулі.